МЗС Румунії не забарився з відповіддю — в ній Бухарест категорично спростовує заяви українських посадових осіб з приводу розбіжностей по острову Зміїному, які начебто мали місце. МЗС Румунії стверджує, що під час останньої зустрічі експертів українська сторона взагалі відмовилася від обговорення сутності проблем навколо острова Зміїний, а тепер ще й звинувачує Бухарест у відсутності політичної волі підтвердити державний кордон між Румунією і Україною. У комюніке МЗС Румунії підтверджується принцип непорушності кордонів між двома країнами.
Переговори щодо українсько-румунського кордону створюють стійке враження, що вони проводяться лише для того, щоб надати можливість сторонам звинувачувати одна іншу в неконструктивності. Обидві сторони відкидають наявність територіальних претензій, обидві наголошують на бажанні піти на компроміси заради досягнення конструктиву, між тим, переговори роками не призводять до жодних результатів, і ця ситуація не може врешті не набриднути.
Все, що відомо про румунську позицію — те, що Бухарест, тепер не ставлячи під сумнів належність острова Зміїний Україні, стверджує, що насправді це — скеля, і вимагають, щоб розподіл шельфу і виключних економічних зон виходив саме з цього. Україна стверджує у відповідь, що це — острів, там живуть і займаються господарською діяльністю люди (насправді, там завжди була розташована лише військова частина, а якийсь розвиток розпочався порівняно недавно). Жодна iз сторін не має наміру вирішувати проблему у Міжнародному суді (бо звернення коштує дорого). В кожній позиції, очевидно, є слабкі сторони — інакше проблема б уже давно вирішилася. Вже стало очевидним, що наявність нерозв’язаної проблеми кордонів не завадить Румунії йти до НАТО — представники НАТО і країн Заходу у відповідь на таке запитання робили вигляд, що вперше про це чують, або ж нагадували про постійні суперечки між Великою Британією і Іспанією щодо Гібралтару. Натомість без вирішення проблеми неможливе проведення нормальної розвідки можливих родовищ нафти й газу на шельфі, неможливе повноцінне використання водних ресурсів, що, очевидно, і визначає в реальності небажання сторін визнавати аргументи одна одної. Дипломати також відзначають, що проблеми з Румунією на переговорах мали свого часу всі сусідні з нею країни. Київ також стверджує, що і в тому разі, коли до 1 червня наступного року, як домовилися президенти, договору про кордони не буде підписано, то нічого особливо страшного для України не станеться.
