Досить незвичайний спосіб обрав президент Латвії Валдіс Затлерс у боротьбі з корупцією та олігархами. Глава держави вирішив на підставі статті 48 Конституції розпустити парламент, що є прецедентом для балтійських країн. Про своє рішення Затлерс заявив у зверненні до народу по телебаченню 28 травня. «Голосування в четвер показало серйозний конфлікт між законодавчою та судовою владою. Сейм проявив неповагу до суду. На жаль, це сталося не вперше. У Сеймі продовжується торгівля посадами, а інтереси окремих осіб ставляться вище за інтереси держави. Ми бачимо, що Сейм добре себе почуває в атмосфері брехні. Не можна дозволити олігархам обкрадати свою країну. Наближається приватизація демократії», — пояснив свою позицію президент.
«Відмова Сейму на обшук у депутата Айнара Шлесерса стала лакмусовим папірцем: чи вважає парламент Латвію правовою державою, чи готовий брати участь у «демонтажі правової держави», заявила після зустрічі з президентом міністр культури Сарміте Елерте. Вона нагадала, що єдиними, хто голосував за дозвіл на обшук, були «Єдність» і «Все для Латвії» — «Тевземей ун Брівібай»/ДННЛ. Якщо виборці на референдумі підтримають ініціативу президента Латвії Валдіса Затлерса про розпуск Сейму, то основним питанням виборів до 11-го Сейму стане очищення Латвії від олігархів. «Це принципове питання. Всі інші питання також важливі, істотні й так далі, але, будь ласка, не потрібно розмивати це принципове питання», — заявила міністр.
Центральна виборча комісія Латвії вже оголосила, референдум відбудеться 23 липня. Запитання в бюлетені звучатиме так: «Чи голосуєте ви за розпуск Сейму десятого скликання?» Можна відповісти лише: «за» або «проти». Референдум буде визнано таким, що відбувся при будь-якій кількості учасників. Якщо ухвалу президента підтримає достатнє число виборців, то 10-й Сейм буде розпущено і відбудуться позачергові вибори 11-го Сейму. Інакше у відставку повинен піти сам президент.
Ухвала президента викликала суперечливі відгуки політиків і виборців: від найзахопленіших до помірних і скептичних. Професор Латвійського університету, доктор філософії Юріс Розенвалдс вважає, що ухвала президента була виправданою, оскільки в політичній картині Латвії потрібно щось змінювати і для цього, на його думку, є підстави. Як зазначає Розенвалдс, із цього погляду Затлерс зробив мужній крок, хоча наявні і його особисті інтереси. «Проблема корупції є, вплив олігархів непропорційно високий, і це проявилося в скандальному голосуванні парламенту минулого четверга, але є підстави і для тих докорів, які адресуються президентові, що це продиктовано його інтересами на виборах», підкреслює Розенвалдс.
Тим часом, відомий економіст Олександр Гапоненко вважає, що те, що сталося є результатом американського впливу. «Розпуск Сейму не вигідний нікому, окрім американців, які хочуть за гріш купити наше національне багатство, у першу чергу в енергетичному секторі. Це, перш за все, Інчукалнське газосховище, високовольтні мережі, три гідроелектростанції на Даугаві. Потім Ризький порт, де вони хочуть побудувати газосховище зрідженого газу, який привозитимуть зі США. Цей об’єкт буде побудований за гроші ЄС, але він опиниться у власності американців. Гадаю, що через процес повернення боргу МВФ», — пояснив він.
Характерно, що заяву про розпуск парламенту глава держави зробив за п’ять днів до президентських виборів, які відбудуться сьогодні. І, до того ж. він налаштований брати в них участь. Кандидатуру нинішнього глави держави Валдіса Затлерса висунули правлячий блок «Єдність» і об’єднання «За кращу Латвію». Його суперником став Андріс Берзіньш, депутат Сейму від фракції «Союз зелених і селян», колишній президент банку SEB Unibanka, а в минулому — член Комуністичної партії.
Згідно з латвійським законодавством, главу держави обирають депутати Сейму. Президентом може стати громадянин Латвії, який досягнув віку 40 років. Для обрання кандидатові потрібно набрати не менше 51 зі 100 голосів. За попередніми розрахунками, число голосів із об’єднань «Єдність», «За кращу Латвію!» і «Все для Латвії! — Вітчизні та свободі/ ДННЛ» виявилося недостатнім для обрання Затлерса.
«День» звернувся до журналіста латвійської газети «Diena» Атіса КЛИМОВИЧА із проханням прокоментувати, як у Латвії оцінюють ситуацію, що склалася напередодні виборів президента, і, зокрема, ухвалу глави держави розпустити парламент?
— На це потрібно дивитися так — а хто оцінює, оскільки не всі оцінюють те, що відбувається однаково. У принципі можна сказати, що президента підтримує та частина населення, яка завжди бажала незалежності, нормального повороту в бік природної для Латвії західної орієнтації, змін і будівництва нормальної цивілізованої держави. Я не чув навіть жодного економіста-коментатора, який би сказав, що це погано для економіки. Усі провідні економісти висловили думку, що удар по позиціях олігархів принесе економіці лише плюси. Своєю чергою партії, які покривали латвійських олігархів, безперечно, проти такої ухвали президента. Нещодавно у нас у парламенті було голосування з приводу дозволу провести обшук у одного олігарха. Вони голосували проти. А це одна з провідних коаліцій партій зелених і селян, якою керують три найвідоміші олігархи. Цікаво, що так звана російська партія «Центр згоди» підтримала президента під час голосування. За моїми оцінками, вибори президента і референдум — це дуже важлива річ, і вони є поворотною подією Латвії. Політологи вважають, що все має вирішитися на наступних виборах. Безперечно, крок президента був дуже сильним. Можливо, він знав про те, що парламент може його не обрати, але все одно зробив дуже потрібний крок і головне, що вчасно.
— Чим пояснюється позиція латвійських олігархів, зокрема мера Вентспілса Айвара Лемберга, який заявляє, що він виступає за те, щоб не забирати пенсії у пенсіонерів, у незаможних — матеріальну допомогу, у вчителів — зарплатню, щоб не скорочували фінансування охорони здоров’я, освіти, науки і спорту?
— Хто б говорив про якусь справедливість чи про владу закону! Настільки іронічно потрібно дивитися на те, що говорить мер Вентспілса Лемберг, який понад 10 років демонструє такий принцип зневаги до верховенства права і з таким цинізмом ставиться до законодавства, законів держави. Звичайно, та частина населення, яка, скоріше за все, проголосує на референдумі за розпуск парламенту, давно вже не слухає мера Лемберга і сподіваюся, що наші олігархи отримують черговий і досить сильний удар.
— А яким був удар раніше?
— Йдеться про ті вибори, які визначили нинішній склад парламенту. Парочка олігархів отримала дуже мало мандатів. Вони не чекали цього. У принципі над ними вже висить Дамоклів меч. Гадаю, що зараз у них позиції можуть іще більш похитнутися. І якщо так станеться, то крок президента виявиться дуже потрібним. І це може стати великим ударом по корупції. У нас, в Латвії дійсно велика проблема з корупцією. Це дуже важливо і на це звертають увагу західні експерти, які знають латвійську ситуацію.
— Експерти відзначають, що навряд чи в першому турі голосування Затлерсу вдасться отримати необхідну кількість голосів. А що ви думаєте з цього приводу?
— Важко сказати. Але може бути сюрприз і президент у першому турі отримає необхідний 51 голос депутатів. Хоча, дійсно, олігархи виглядають ображеними, як і спонсоровані ними партії. Але голосування може виявитися сюрпризом.
