Перша несподіванка полягає в тому, що на ці вибори має прибути рекордна кількість спостерігачів — близько 700, половина з яких представлятимуть авторитетну ОБСЄ. Несподіванка друга. Олександр Лукашенко на нещодавній спеціальній нараді з актуальних питань проведення парламентських виборів, які мають відбутися 28 вересня цього року, зробив доволі гучну заяву: «Парламентські вибори в Білорусі повинні пройти максимально відкрито, демократично й абсолютно прозоро. У жодному разі не слід боротися з якоюсь ефемерною опозицією. Будь-який опозиціонер має відповісти народу на одне питання: де він працює. Наші «свядомыя», так звані опозиціонери, які рвуться до влади, ніде не працюють, а живуть краще за всіх у республіці».
Деякі білоруські аналітики побачили в цьому чітко виражений сигнал Заходу і самої опозиції, тож тепер насправді запахло у країні лібералізацією, і по осені в парламенті з’явиться ні багато, ні мало фракція опонентів діючої влади. Інші експерти вважають, що ці заяви — не більше, ніж димова завіса для того ж Заходу, щоб потім легше було домовлятися з ним про кредитні лінії та спільні приватизаційні проекти.
У будь-якому разі, слова лідера держави про опозиціонерів, які ніде не працюють, фіскальні відомства республіки сприйняли буквально і почали перевіряти ледве не всіх кандидатів у депутати від Об’єднаних демократичних сил (ОДС) стосовно їхнього теперішнього трудового статусу — тобто банально вимагати заповнити податкові декларації. Напевно, щоб у майбутній парламент не потрапили «трутні».
Але це ще не все. Відразу після відомого вибуху в центрі Мінська в ніч із 3 на 4 липня у столичний прийомник-розподільник було відправлено більше десятка різних демократичних активістів, серед яких були і представники незареєстрованих радикальних організацій. Але вже за десять днів (максимальний термін утримання в неволі без пред’явлення офіційного звинувачення) всіх їх випустили на волю.
Третя несподіванка полягає в небажанні Ліберально- демократичної партії (біля 30 тисяч членів) брати участь у грядущих виборах. Її лідер — депутат діючого парламенту Сергій Гайдукевич — вирішив зосередити свої зусилля на наступних президентських виборах. Слід зауважити, що ОДС не вважають ЛДП своїм партнером або союзником. Заступник голови Партії комуністів Білоруської (ПКБ) Валерій Ухнальов пояснює поведінку останнього банальною відсутністю карт-бланшу з боку влади для ЛДП на цю виборчу кампанію.
Четверта можлива несподіванка цієї виборчої кампанії в Білорусі полягає в тому, що кандидати в депутати від ОДС можуть в останню мить знятися з дистанції, якщо буде перевищена певна критична точка тиску на них і їхні команди. Як стверджують у штабах політичних партій, спостерігаються десятки випадків, коли їхніх кандидатів у депутати затримують, конфіскують інформаційні матеріали тощо. В усі територіальні виборчі комісії країни пройшли тільки 42 представники демсил, що деякі політичні лідери вважають відвертим знущанням. Щоправда, задля справедливості слід визнати, що раніше не було й такого. Більш того, безпосередньо на етапі реєстрації ініціативних груп кандидатів у депутати, за визнанням самих опонентів влади, поки що жодних серйозних перешкод їм не чинять.
За попередніми даними, окружні виборчі комісії зареєстрували 36 ініціативних груп кандидатів на участь у виборах до Палати представників від Об’єднаних демократичних сил (ОДС). Загалом документи на реєстрацію ініціативних груп уже подали 94 кандидати з єдиного списку ОДС (усього в ньому знаходиться 110 кандидатів). Щоправда, незважаючи на домовленість — один округ: один демкандидат, з окремих округів іде два, ба навіть три кандидати демократичного спрямування. Крім того, частина опозиції виступає за бойкот цих виборів. Валерій Ухнальов безглуздя у стані демократів пояснив для «Дня» таким чином: «Жодних протиріч серед кандидатів від ОДС немає. А те, що з їхніх округів ідуть ще й незалежні кандидати, то це їхня справа. Що стосується бойкоту, то він уже неможливий, оскільки ми активно включилися у виборчий процес і зобов’язані довести його до кінця. Адже ми маємо унікальну можливість цілком легально працювати з населенням і роз’яснювати йому свої погляди та програми».
Лідер Об’єднаної громадянської партії (ОГП) Анатолій Лебедько вважає, що неучасть опозиції в цій виборчій кампанії матиме наслідки не лише для неї, але й для країни взагалі: «Населення у нас дуже активно бере участь у всіх виборах. І явка на виборчі дільниці практично забезпечена без усіляких приписок. Тому, якщо опозиція їх проігнорує, то майбутній парламент можуть визнати в усіх провідних європейських структурах. І не лише парламент. Інша річ, якщо ми на порушеннях законодавства відносно наших же кандидатів у депутати покажемо істинну суть цієї кампанії в очах усього світу».
Набагато більше сумнівів і докорів викликає сама тактика дій ОДС під час цієї виборчої кампанії. Політолог Сергій Ніколюк жорстко критикує дії опозиції під час цієї кампанії: «Річ у тім, що чіткого плану на ці вибори опозиція не має. Діє отакий режим імітаційної демократії. Влада намагається зімітувати демократичні прозорі вибори. Опозиція намагається зобразити незвичну активність під час чергового громадсько-значущого процесу. На мій погляд, у своїй інформаційно-пропагандистській роботі слід було робити наголос на економічному становищі середнього білоруса, якому живеться гірше, ніж представникові середнього класу в усіх сусідніх країнах. У своїй передвиборчій програмі опоненти влади зробили наголос на інше. Наприклад, на те, що вони контролюватимуть владу. Тепер про цей контроль не чути жодного слова. Ну а якщо до парламенту потрапить кілька представників опозиції (на цю можливість непрозоро натякнули з самого «верху»), то що вони зможуть там реально вирішувати?»
З такою оцінкою не згодний, наприклад, член групи «За демократичну Білорусь» у литовському Соймі Стасіс Печелюнас, який на нещодавній конференції за участю представників білоруського громадянського суспільства і незалежних ЗМІ заявив, що «для того, щоб виграти, треба використати всі можливості»: «Нехай виберуть одного — вже добре, наступного разу, можливо, трьох оберуть. А настане час, коли оберуть більше половини».
