Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи прийняв декларацію на підтримку України у її протистоянні з Росією. Документ засуджує російську анексію Криму і наголошує, що псевдореферендум, який відбувся 16 березня, не може бути підставою для зміни кордонів між Росією та Україною. А «використання Росією військової сили, щоб змінити національні кордони, є неприйнятним», — йдеться в тексті.
Декларацію, за винятком Росії та Вірменії, делегації країн-членів РЄ підтримали одностайно. «Німецька хвиля» з посиланням на українських дипломатів пише, що це вперше в офіційно ухваленому документі міжнародної організації щодо подій у Криму дії Росії на українському півострові класифікуються як «анексія». Представник грузинської делегації Севдіа Угрекхелідзе відзначила, що дії Росії в Криму — точна копія того, з чим зіштовхнулася Грузія у 2008-му році. У свою чергу, австралійська депутат Гудрун Мослер-Тернстрем, яку цитує «НХ», відзначила: «Незаконний референдум проведено, триває військова інтервенція, ми повертаємося в часи Радянського Союзу і повинні засуджувати будь-які зміни кордонів в Європі».
Заступник голови Одеської облдержадміністрації Олексій Гончаренко під час свого виступу порівняв дії Путіна з аншлюсом Австрії Гітлером. Пан Гончаренко був у футболці PUTIN=HITLER, що викликало невдоволення у російської делегації. Президент Ради Європи Гервіг ван Стаа закликав його зняти футболку і позбавив слова.
«День» попросив поділитися враженнями від Конгресу колишнього члена парламентської делегації України в ПАРЄ Ольгу ГЕРАСИМ’ЮК, яка зараз знаходиться в Страсбурзі на цьому саміті:
— Конгрес місцевих та регіональних влад — це постійно діючий орган, який щороку проводить свої сесії. У ньому беруть участь делегації місцевих та регіональних влад всіх країн-членів Ради Європи. Українська делегація представлена 11 учасниками: мерами, головами і депутатами облрад на чолі з мером Дніпропетровська Іваном Куличенком.
У вівторок був дуже важливий день, тому що відбулися позачергові дебати по ситуації в Криму та Україні, в результаті яких було прийнято декларацію.
Я представляю громадську організацію «Громадська варта». Разом з Наталією Севідовою із Bridge Ukraine-EU, ми приїхали сюди для того, щоб розмістити інформаційний стенд, щоб розказати учасникам Конгресу про реальну ситуацію, яка виникла зараз у стосунках між Україною та Російською Федерацією.
Коли ми сюди прибули, нам без пояснення причини, раптом заборонили встановлювати стенд. Українська делегація написала звернення до президента Конгресу, але ніякої відповіді не було. Натомість, ми провели свою роботу неформально — поширили матеріали (про ситуацію в Україні та Криму. — Ред.), які привезли.
Російська делегація була цією інформацією виведена з себе. Вони вимагали покарати тих, хто поширює нібито наклепницьку інформацію щодо президента Путіна, «якого підтримує фантастична кількість росіян», як вони заявили на початку дебатів.
Дебати були дуже емоційними. Росіяни намагалися маніпулювати і розповідали як завжди, що в Україні хаос, влада нелегітимна, українська громада дискримінує російськомовних і т.і. Вони говорили, що ті, хто опирається їхньому рішенню затвердити мир в Україні — це ті, хто не хоче миру в усьому світі. Тобто, заяви були лицемірними і маніпулятивними. Ніхто з членів Конгресу не підтримав їх. Виступів було близько 30, навіть довелося скорочувати час для них. Всі виступи були на підтримку декларації і лише вірмени співали в унісон з росіянами, що було дуже прикро. Але ці голоси потонули у загальному хорі виступу конгресменів, які казали, що, беззаперечно, маємо факт із анексією, а не із «виправленням помилок 1954 року»; що дії Росії — вторгнення на територію суверенної держави і є порушенням міжнародних норм.
Під час дебатів також йшла мова про те, що це (дії Росії. — Ред.), безперечно, порушення права України на самовизначення. В результаті, переважною більшістю голосів було прийнято декларацію. У ній були затверджені всі ці пункти. Наприкінці росіяни із гнівом заявили: «ви покарали Росію, але ви покарали й себе». Мовляв, начувайтеся...
Текст декларації, яка доступна на сайті (wcd.coe.int), гострий і безкомпромісний: однозначна підтримка України.
Гадаю, що подальшими кроками Ради Європи буде питання про позбавлення права Росії перебувати в РЄ, принаймні в Парламентській асамблеї, сесія якої відбудеться в квітні.
— Російська делегація також заявила, що ця декларація нічого не дає. У чому, на ваш погляд, важливість цього документа для України?
— Усі рішення, які не влаштовують російські делегації, оголошуються такими, які «не мають жодного значення». У залі засідань ми почули, як російські делегати між собою говорили: «А что мы их тут слушали, вот эту пургу?! Пусть только вякнут!». Я передаю дослівно, як говорили між собою конгресмени. Ми сказали до них: «Браття, прикро чути, як ви тут розмовляєте...». І звичайно, що розмова перетекла одразу в агресивне русло. Нас намагалися дошкульно дістати: «Приїздіть до нас, до Криму!»...
Міжнародні механізми, які ми використовуємо і в яких ми виграємо, для України є завжди серйозним кроком уперед. Росія, член Ради безпеки, не виконує взагалі жодних зобов’язань. Раніше вона вторглася до Грузії, тепер до України.
Тому кожне таке рішення, хоч якби вони про нього говорили, є поступом уперед, цеглинкою у цьому захисному мурі. Я би так сприймала кожну міжнародну підтримку. Ми поспішаємо і кажемо: де їхня допомога, треба прийти і швидко все «розвалять». Так не буває. Нам потрібно якраз надолужувати те, чого не робили раніше. Україна повинна наступально працювати, на випередження будь-якого випаду проти неї, а не чекати допомоги і відбиватися.
Світ також багато в чому помиляється. Помилки говорять про те, що історію погано вчать і ми повинні тикати носом наших сусідів у ці помилки і серйозно працювати.
