Офіцери ООН стали заручниками

Тіна ЦХОВРЕБАШВІЛІ, "День"

Учасники замаху на президента Грузії Едуарда Шеварднадзе у четвер удалися до ще однієї акції, яка стала прямим продовженням першої: раннього ранку вони напали на офіс місії військових спостерігачів ООН у Зугдіді. Було викрадено чотирьох офіцерів: двох уругвайських капітанів, підполковника чеха і майора зі Швеції. Заручників відвезли вглиб Зугдідського району, розташованого неподалік лінії розділу грузинських і абхазьких військ, яку контролюють російські миротворці.

За оперативними даними викрадачі утримують заручників у селі Джихашкарі, де вони захопили будинок голови місцевої адміністрації. Господаря, його дружину і двох дітей утримують заручниками разом з оонівцями.. Село оточено нарядами поліції. Вчора в середині дня почалися переговори з терористами. За попередніми даними їх близько 20 чоловік. Як і передбачали спостерігачі, викрадачі висунули вимоги обміняти офіцерів місії на шістьох уже заарештованих "звіадістів" за справою про замах на Шеварднадзе 9 лютого. Серед вимог також "звільнення всіх політв'язнів" і виведення російських військ з території Грузії. Терористи озброєні кулеметами й автоматами й мають супутниковий зв'язок. Останній дав їм змогу зв'язатися з рядом дипломатичних місій країн, громадян яких утримують у заручниках. Злочинці вимагають від уряду цих країн застосувати тиск на владу Грузії.

За останніми даними терористичну групу очолює 40-річний Гоча Есебуа. Його ім'я було названо на прес-конференції у прокуратурі Грузії серед осіб, розшукуваних за підозрою в участі в теракті проти Шеварднадзе. Представники силових структур ведуть переговори з терористами. Учора вранці депутат грузинського парламенту Тенгіз Джгушия запропонував обміняти себе на заручників. Реакції поки що немає.

Всі дороги в Зугдідському районі взято під суворий контроль. Командуючий російськими миротворчими силами Сергій Коробко також надав допомогу. Росіяни разом із силами МВС Грузії підключилися до заходів, спрямованих на забезпечення порядку в районі й надали в розпорядження грузинських колег свої засоби зв'язку й техніку. Тим часом радник Шеварднадзе з питань міжнародного права Леван Алексидзе вельми негативно оцінює роль російських миротворців у даній ситуації. За його словами вони добре полюють на партизанів, а терористам дали змогу вільно пересуватись у зоні свого контролю. Це, на його думку, не виключає можливість попередньої змови. За його словами, ООН має право залучити свої підрозділи для звільнення заручників, але поки що утримується від цього.

Тбілісі

ІРАК
Останній шанс для миру
Олександр ПАЛІЙ, "День"

Сьогодні та завтра президент Іраку Саддам Хуссейн та Генеральний секретар ООН Кофі Аннан востаннє спробують мирним шляхом розв'язати кризу навколо інспекцій іракських військових об'єктів.

Поїздка Аннана до Багдада була гаряче підтримана низкою держав, занепокоєних можливістю катастрофічного розвитку подій, у тому числі й самим Іраком. На тлі подальшої концентрації американських та британських сил у районі Перської затоки спостерігачі схильні вважати візит Аннана останнім шансом для мирного вирішення конфлікту.

Незважаючи на те, що американці не змогли відновити антиіракську коаліцію 1991 року (головно через позицію сусідніх з Іраком арабських країн, серед них Саудівська Аравія та Кувейт), у Вашингтоні дедалі гучніше мовиться про можливість сепаратного виступу Сполучених Штатів і Великої Британії. Схоже, що за відсутності прогресу у справі інспекцій, навіть жорстка позиція Росії і Китаю не стримає Сполучені Штати від спокуси розправитися з Хуссейном.

Багдад вимагав, щоб Аннан виступав як особа, уповноважена вести переговори від імені ООН. Цієї ж позиції дотримується й сам Генсек, не вдоволений роллю "посланця", яку йому відводять Сполучені Штати.

Побоюючись можливих компромісів, які б дали можливість Хуссейнові "зберегти обличчя", президент Клінтон заявив, що США вимагають "повного, вільного й безперешкодного доступу спостерігачів до всіх підозрілих об'єктів в Іраку". В іншому випадку, дає зрозуміти Вашингтон, силовий розв'язок - неминучий. Проте урядові США доведеться рахуватися з наслідками переговорів і їхнім впливом на світову громадську думку.

Якщо внаслідок переговорів Хуссейну вдасться "зберегти обличчя" (тобто відступити не безумовно), це свідчитиме про успіх чергової спроби Багдада трошки нашкодити США й Великій Британії. Титанічні зусилля американської дипломатії, мільярдні кошти на передислокацію можна буде вважати викинутими на смітник. Таким чином, дуже багато залежатиме від результатів візиту Аннана, його жорсткості. Проте вже тепер можна спрогнозувати, що Ірак всіляко намагатиметься не допустити удару. Хуссейнові просто немає чого протиставити американцям. Після закриття 1991 року більшості представництв за кордоном, зменшилася загроза тероризму для Заходу з боку Іраку. Через неспівмірність сил ескалація невигідна для Іраку. Як зауважив керівник досліджень Британського королівського інституту спецслужб Нейджел Вінсон, максимум, на що міг би розраховувати в такому разі Хуссейн, це "сховатися в бункері, перечекати все, потім з'явитися з-під руїн і сказати: "Я все ще тут".