Міністр юстиції Сербії Владан Батич оголосив у вихідні, що заарештовано колишнього голову Державної Безпеки Раде Марковича, у недавньому минулому — одну з ключових фігур оточення екс- президента Югославії Слободана Мілошевича. Багато хто в Белграді вважає, що арешт Мілошевича тепер — справа кількох днів. Щоправда, президент Югославії Воїслав Коштуніца цього не підтверджує. Марковичу інкримінується участь у замаху на життя одного з лідерів тодішньої сербської опозиції, письменника Вука Драшковича в жовтні 1999-го. Тоді лише сам Драшкович дивом вижив в автомобільній катастрофі. Те, що Драшкович уже фактично зійшов iз політичної сцени Югославії, нікого не цікавить.
«Ми започатковуємо інтенсивну війну проти злочинності, у якій ніхто не залишиться недоторканим», — передають агентства слова міністра Батича.
Зрозуміло, що Маркович за попереднього режиму був фігурою впливовою за визначенням, і зрозуміло, що знав він досить багато. Цілком може бути, що його свідчення зможуть пролити світло на цілу серію таємничих убивств, що прокотилася Югославією в останні роки правління Мілошевича. Адже досі не оприлюднено жодної інформації стосовно загибелі «Аркана» — польового командира часів війни в Боснії, звинуваченого Гаазьким трибуналом у військових злочинах і, подейкують, протягом якогось часу вельми близького до президента Мілошевича. Не менш таємничими залишаються й обставини загибелі міністра оборони Павле Булатовича, який також входив до найближчого оточення екс-президента Югославії. Припущень iз цього приводу багато, але вони залишаються припущеннями.
Згідно з деякими повідомленнями, нова сербська влада планує використати Марковича в якості головного свідка звинувачення проти самого Мілошевича. Тут, як пишуть белградські газети, можливий цілий «клубок» звинувачень — корупція, організована злочинність, замовні вбивства, наявність таємних рахунків у закордонних банках у десятки мільйонів доларів, можливо, військові злочини, у яких Мілошевича звинувачує Гаазький трибунал. Найніжніше iз цього букету — махінації з нерухомістю.
Раніше, під час зміни влади в Белграді, Маркович публічно заявляв, що він особисто ні в чому не винний, і також не знає, за що можна було б судити Мілошевича. Припукається, що судити Мілошевича дійсно буде дуже важко, оскільки навряд чи існують документи, які б містили злочинні накази за його підписом.
У принципі, нова влада Югославії та Сербії поки що арештом одного з помічників Мілошевича не вдіяла нічого кардинально нового, щоб не було обіцяно напередодні виборів у вересні та відразу після них. Процес іде, можливо, навіть із деяким запізненням.
Інша справа, що всього лише за кілька місяців після того, як влада в Белграді змінилася, нікого вже не дивують розмови про швидкий арешт Мілошевича, який дійсно користувався свого часу популярністю серед сербів. Ще рік тому його позиції видавалися непорушними — нині ж, втративши владу, він, схоже, втратив рештки підтримки і населення, і бізнескіл.
Питання — чи видавати Мілошевича до Гаазького трибуналу, чи ні, — для сербів закрите. Мілошевича, вважає більшість сербів, а з ними — і президент Коштуніца — потрібно судити вдома.
Власне, нова югославська та сербська влада не здивувала нічим — все це вже було обіцяне. Інша справа, що Мілошевич дійсно користувався популярністю серед сербів, особливо в нелегкі для них часи міжнародної ізоляції. І ще рік тому його позиції видавалися досить міцними. По виборах же пройшло всього кілька місяців...
