Нещодавно призначений держсекретар МЗС України з питань європейської інтеграції Олександр Чалий вважає, що всі необхідні сигнали, на які так довго в Україні чекали з боку Європейського Союзу, отримано — час переходити до справ. Тобто, до внутрішньої роботи з підготовки власної країни до інтеграції.
Одним із зовнішніх реальних кроків інтеграції могла б стати тісна співпраця у боротьбі з тероризмом — вважає Чалий, але водночас це вимагає й переосмислення Заходом своєї іміграційно-візової політики стосовно України. У той же час держсекретар Чалий впевнений, що Москва мусить з власних причин зрозуміти, навіщо Україні потрібно зміцнювати кордон з Росією (який, дипломатично висловився пан Чалий, «історично не має належної інфраструктури»).
— Ми так хотіли до Євроконференції і нарешті потрапили. А навіщо? Що це дасть українцеві?
— Україну запрошено до участі в Європейській конференції разом з Молдовою. Це дає нам перш за все можливості брати участь в широкому політичному діалозі з усіма країнами-членами Європейського Союзу та країнами-кандидатами на вступ, в обговоренні всіх тих актуальних питань, які сьогодні стоять в розвитку ЄС, європейської інтеграції. Ми очікуємо, що набудемо повноправного членства восени наступного року. Планується, що наступне засідання Євроконференції відбудеться під час головування в ЄС Данії. Процес набуття нашого членства в Євроконференції де- факто вже розпочався: Україна, Молдова, а також Російська Федерація були запрошені взяти участь в одному з засідань Євроконференції саме для обговорення проблем боротьби з тероризмом. І за результатами цього засідання було ухвалено спільну декларацію, схвалену і країнами ЄС, і запрошеними країнами.
— Як у контексті спільної боротьби з тероризмом виглядають не тільки нові перспективи для співробітництва між Україною та ЄС, а й можливості традиційної досі іміграційної та візової політики Євросоюзу стосовно України? Чи береться до уваги, що Україна вже почала відчувати на собі потік біженців з Афганістану?
— Україна має що запропонувати світовому співтовариству і, зокрема, Євросоюзу в контексті співпраці з боротьби з тероризмом. Перш за все, Україна сьогодні — непостійний член Ради Безпеки, вона займає активну позицію в ООН з цього питання. У перші години після подій 11-го вересня саме в приміщенні українського постійного представництва при ООН відбулися засідання непостійних членів РБ ООН, які запропонували перші кроки, першу реакцію на ці події. Після цього Україна активно генерує нові пропозиції, вона запропонувала провести спеціальне засідання РБ ООН на рівні міністрів закордонних справ з питання боротьби з тероризмом, вона запропонувала оголосити 11-е вересня світовим днем боротьби з тероризмом. Ми підтримуємо ухвалення універсальної міжнародної конвенції з боротьби з тероризмом.
Другий напрямок, який видається ефективним — наша співпраця в конкретних заходах антитерористичної коаліції. Україна є її членом, вона співпрацює зі Сполученими Штатами. Сьогодні ми наголошуємо на значенні гуманітарних аспектів антитерористичної акції, і тут наші погляди співпадають з думками Євросоюзу. Ми запропонували нашу військово-транспортну авіацію, яку можливо було б використати для доставки гуманітарних вантажів.
У нас також посилюється співпраця по лінії правоохоронних органів і органів юстиції. Питання координації наших дій у боротьбі з тероризмом, обміну інформацією зафіксовано в підсумковому документі засідання підкомітету, яке завершилося в п’ятницю.
Україна протягом останніх двох-трьох років наголошувала на необхідності співпраці в боротьбі з тероризмом. ЄС займав дещо обережну позицію з цього питання. Але після подій 11-го вересня ситуація змінилася, і сьогодні відкриті всі можливості для ефективної співпраці для правоохоронних органів, податкових органів, спільної боротьби з відмиванням грошей та в інших галузях.
Україна також є фактором стабільності в регіоні, вона входить до багатьох регіональних організацій (ОЧЕС, ГУУАМ, Центрально-Європейська ініціатива). І в цьому контексті Україна може проводити ідеологію роботи, план дій ЄС з боротьби з тероризмом і в контексті регіональної співпраці. Якраз наприкінці тижня ми перебрали головування в ОЧЕС, і я впевнений, що серйозним напрямком роботи під час нашого головування буде посилення механізмів співпраці країн ОЧЕС у боротьбі з тероризмом.
Питання міграційної та візової політики у цьому контексті — вельми актуальне. Нас, і мене персонально, дещо насторожила заява на засіданні Євроконференції комісара Єврокомісії Ферхойгена, який відповідає за розширення ЄС, про те, що необхідно зробити більш жорстким прикордонний режим, більш жорстким візовий режим шенгенської зони, проводити більш жорстку боротьбу з нелегальною міграцією.
Наш коментар на цю заяву був таким: ми в принципі розуміємо подібний пакетний підхід. Однак ми категорично проти того, щоб усі три елементи цього пакета застосовувалися до громадян України, оскільки громадяни України не є джерелом терористичної діяльності. Тому ми вважаємо, що якщо ЄС хоче ефективно співпрацювати з Україною в галузі посилення режиму кордонів, посилення боротьби з нелегальною міграцією, то така співпраця повинна синхронізуватися з лібералізацію візового режиму для громадян України. Ми сьогодні готові серйозно працювати з ЄС, Росією, Білоруссю стосовно підписання пакета документів з реадмісії, які б урегулювали дуже серйозні питання, пов’язані з потоками нелегальної міграції. Така політика повинна також синхронізуватися із значною лібералізацією візового режиму для громадян України.
Під час роботи Євроконференції ми також ставили питання про надання фінансової, технічної допомоги з боку ЄС на облаштування наших східних кордонів, які історично не мають відповідної митної та прикордонної інфраструктури того рівня, який би дозволяв вести ефективну боротьбу з потоками контексті ми знаходимо розуміння керівництва Євросоюзу, і під час ялтинського саміту Україна-ЄС ці теми були зазначені. Ми очікуємо, що наступного року досягнемо значного прориву в облаштуванні наших східних кордонів з залученням можливостей Євросоюзу.
— І це, очевидно, спровокує серйозну реакцію Москви...
— Я так не вважаю. В роботі Євроконференції брала участь і російська делегація, наша позиція в певній частині співпадала з позицією РФ — в таких питаннях, як проблема реадмісії, знаходження спільних знаменників у боротьбі з нелегальною міграцією, питання лібералізації візового режиму. На сьогодні, мені здається, деякі стереотипи, які існували в політиці стосовно боротьби з нелегальною міграцією, дуже швидко змінюються. Сьогодні кожна європейська країна хоче мати на своїх кордонах ефективну інфраструктуру, яка б їй дозволяла боротися з нелегальною міграцією. І в першу чергу — Росія, оскільки її кордони, особливо південні, виходять на потенційно дуже складні в цьому плані регіони. В цьому контексті очевидно, що якщо в однієї держави є бажання будувати інфраструктуру для боротьби з нелегальною міграцією на своєму кордоні, то я не можу відмовляти іншій державі в праві робити те ж саме. На мій погляд, 11-е вересня концептуально змінює підходи в цій галузі.
— Можливість допомоги в облаштуванні кордонів, схоже, можна вважати одним з чергових сигналів з боку ЄС. А чи повинні ми взагалі чекати якихось сигналів для того, щоб почати нарешті працювати самим задля того, що ми називаємо європейською інтеграцією?
— На мій погляд, ми отримали значну кількість сигналів з Брюсселя, де міститься штаб- працює Європейський парламент, щодо того, що двері Євросоюзу для України відчинено. Це — головний, на мій погляд, сигнал.
На сьогодні нам потрібно сконцентруватися на внутрішній роботі з підготовки держави, економіки, населення до інтеграції в ЄС. На сьогодні головне — реалізувати той потенціал, який залишається все ще нереалізованим в угоді про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, а також реалізувати ті вимоги, ті стандарти, які Євросоюз ставить до нових членів, в нашому поточному внутрішньому житті.
Тому, на мій погляд, характерно, що Президент України під час святкування 10-ї річниці незалежності чітко наголосив, що проблеми інтеграції до ЄС сьогодні повинні стати пріоритетом не тільки зовнішньої, а і внутрішьої політики. Це — дуже важливий елемент, на нього спрямована й реорганізація органів державного управління. Наголос треба робити на постійній внутрішній роботі з підготовки до інтеграції.
Важливий елемент цього — наступні парламентські вибори. Перш за все, від нас очікують прозорих, чесних і справедливих виборів. На мій погляд, сам факт, що ми завершили через певну демократичну дискусію ухвалення найбільш оптимального закону про вибори, дає нам певні сподівання, що нам вдасться провести вибори відповідно до високих європейських стандартів.
Також я хотів би наголосити, що значна увага в цьому приділяється свободі преси та висловлювань. Ми повинні забезпечити належне дотримання національного законодавства та міжнародних зобов’язань України в цій сфері. З метою сприяння цьому відповідна допомога виділяється Європейським Союзом та Радою Європи.
