Одразу після зміни влади в Україні грузинська, російська та вітчизняна преса почали тиражувати чутки про можливий переїзд до нашої країни грузинського олігарха Бадрі Патаркацишвілі. Гостям Тбілісі часто показують колишню будівлю центрального ЗАГСу, яку викупив бізнесмен. У Києві він раніше був відомий насамперед як приятель Бориса Березовського. Нагадаємо, в грудні 2003 року приїзд опального олігарха з Лондона до свого старого приятеля в Тбілісі спричинив скандал у відносинах між Грузією та Росією. Однією з причин, через яку грузинські ЗМІ тепер припускають, що Бадрі Патаркацишвілі може перебратися до України, також став Борис Березовський. Він, як відомо, проявляє підвищену цікавість до нашої країни та неодноразово заявляв про готовність переїхати до Києва. Про те, чим зайнятий один із «кандидатів на економічний притулок» в Україні, — в матеріалі нашого грузинського колеги.
Очевидно, мільярдер Бадрі Патаркацишвілі не дуже задоволений своєю де-факто батьківщиною, ще не вирішив переїжджати до України. За однією з версій, його переїзд зовсім був блефом, сфабрикованим у Лондоні Борисом Березовським, який таким чином хотів подражнити президента Росії. До речі, Володимир Путін, на відміну від ставлення до Березовського, не має алергії на Патаркацишвілі. Цей факт підтвердив нам і екс-президент Грузії Едуард Шеварднадзе, який зі свого боку також не вважає реальним переїзд Патаркацишвілі до України. «Якби це було так, Бадрі прийшов би і сказав мені», — так коротко відповів патріарх грузинської політики газеті «День». Нинішній уряд також не коментує чутки про Патаркацишвілі. Один із лідерів парламентської більшості Грузії — Гіга Бокерія — заявляє, що нічого не знає про можливості «передислокації» мільярдера, і вважає, що якщо таке бажання й з'явиться в Патаркацишвілі, це буде його особистою справою. А ось незалежний економічний експерт Ніко Орвелашвілі вважає, що ймовірність переїзду мільярдера — п'ятдесят на п'ятдесят, і все залежить від того, чи дасть Київ Патаркацишвілі більше гарантій недосяжності для російських правоохоронних органів, аніж Тбілісі. Як відомо, російська прокуратура оголосила бізнесмена в міжнародний розшук, нагадав Орвелашвілі.
У Патаркацишвілі сьогодні багато справ, зокрема у США та Ізраїлі: він керує проектом всесвітнього єврейського телебачення. Олігарха дедалі менше цікавить бізнес у Грузії. Тбіліське «Динамо», яке він купив, грає так, що грузини вже подумують: чи не засадити поле тбіліського стадіону картоплею, а футболістів клубу примусити її копати. Тбіліський цирк, що належить бізнесмену, також не приносить доходів. У Грузії покупку цирку вважають химерною примхою мільярдера — або, за анекдотичною версією, його подарунком онучці.
Сьогодні Патаркацишвілі зосередив увагу на набагато серйознішому проекті — будівництві порту-термінала в Кулєві на Чорному морі. У цей свій найбільший грузинський проект Патаркацишвілі вже вклав кілька десятків мільйонів доларів і має намір ще вкласти до мільярда. З Кулєві не порівняється ні нове курортне містечко Імедіс-Калакі («Місто надії»), ні суперсучасна телекомпанія «Імеді», про прикриття якої вже говорять у колах журналістів. До речі, медіа-холдинг Патаркацишвілі, до якого входили телебачення, радіостанція, два журнали, дві газети й інформаційне агентство, практично розвалився. Першою закрилася газета «Мтаварі газеті», потім журнал «Какаду», потім газета «Мтаварі квірас», а зовсім нещодавно — інформагентство «Інтер-прес». Свого часу Патаркацишвілі був необхідний імідж мецената, для чого він і створив медіа-холдинг, а коли досяг мети, почав прикривати збиткові проекти. Майже не працює й фонд Патаркацишвілі, зате активна очолювана ним Федерація бізнесменів Грузії, яка становить серйозне лобі.
Бадрі Патаркацишвілі не влаштовують не стільки маленькі розміри Грузії, скільки дуже великі апетити її нового керівництва. В приватних розмовах бізнесмен нерідко скаржився, що вже не може задовольняти всіх примх чиновників і брати на себе ті обов'язки, які повинні перебувати в компетенції уряду та виконуватися в рамках бюджету. Офіційний Тбілісі або не дає на цю тему жодних коментарів, або заперечує таке взагалі. Гіга Бокерія заявляє, що нічого не знає про неофіційну допомогу від мільярдера, а з приводу офіційної згадує, як той кілька разів допоміг Внутрішнім військам Грузії. А ось Ніко Орвелашвілі вважає, що були факти, коли Патаркацишвілі доводилося фінансувати ті програми сфер культури та спорту, якими мали б займатися уряд і бюджет. До речі, інший мільярдер — Бідзіна Іванишвілі — з цих причин уже припинив кілька серйозних проектів у Грузії, і, приїжджаючи на батьківщину, переважно зупиняється в рідному селі Чорвіла. Парадокс, але схоже, що в Грузії неможливо не лише заробляти великі гроші (Патаркацишвілі й Іванишвілі здебільшого розбагатіли в Росії), а й витрачати зароблені в інших країнах мільйони. Іванишвілі зараз у Франції, а Патаркацишвілі поки що вибирає для себе нову країну та наступника, який наглядатиме за його грузинським бізнесом. На цьому етапі найбільш обговорюваною в кулуарах кандидатурою є виконавчий директор Федерації бізнесменів Грузії Георгій Ісакадзе.
