Події останнього часу на світовому нафтовому ринку стали своєрідним неприємним «подарунком» до ювілею Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) — 14 вересня їй виповнилося 40 років. Об’єднанню 11 країн, що контролює 40 відсотків світового ринку нафти, доводиться протягом кількох тижнів відчувати тиск західних держав, насамперед членів Європейського Союзу, які прагнуть вирішити гострі внутрішні проблеми з пальним.
Черговим кроком країн ОПЕК назустріч стала заява про їх готовність збільшити щодобовий видобуток нафти ще на 2 мільйони барелів. Попередню угоду про це було досягнуто внаслідок активних секретних консультацій між цією організацією, США та ЄС. Першими про це повідомили представники Лондонської міжнародної нафтової біржі. По суті, це вже четверте рішення, що приймається ОПЕК протягом року, спрямоване на збільшення видобутку. Становище не покращилося й після того як днями країни ОПЕК на своїй 111-й конференції в Женеві дійшли згоди про збільшення щоденного видобутку на 800 тисяч барелів, про що інформував «День».
Як вважають західні аналітики, постачальники нафти вимагають від Заходу в якості адекватних кроків гарантій щодо можливого падіння цін на нафту внаслідок запланованого збільшення видобутку. Якщо ж ціни впадуть нижче 20 доларів за барель (сьогодні на світових біржах ціна нафти — в середньому близько 34 долари), західні держави, на думку експортерів, мають здійснити заходи з утримання цін на прийнятному для ОПЕК рівні.
ОПЕК офіційно звинуватила в ситуації на світовому ринку нафти уряди країн- споживачів, які встановили зависокі податки. Однак організація готова збільшити щодобовий видобуток — про це йдеться в заяві Генерального секретаріату ОПЕК, в якій також зазначається, що країни-експортери «одержують лише 16 відсотків від вартості пального, що поставляється споживачам. Ще 16 відсотків одержують нафтопереробні комбінати, і 68 відсотків йдуть до державної казни країн- споживачів». До того ж, в штаб-квартирі ОПЕК вважають, що причиною браку нафти на світових ринках є проблеми в нафтопереробній промисловості, спекуляції на ф’ючерсних ринках та інші специфічні, а тому «непрозорі» нафтові проблеми ПЕК світового ринку, які на думку експортерів слід було б подолати. «В даній ситуації ОПЕК може зробити небагато або взагалі нічого», — визнає організація.
Досягнута угода Заходу з ОПЕК має дати вихід з ситуації, спрямований в кінцевому результатi на падіння цін, стабілізувати ситуацію в західноєвропейських країнах, що протягом тижня розгортається по конфліктній висхідній, особливо у Великiй Британії та Бельгії, де з різкими протестами виступили споживачі пального.
Протести досягли вже найближчих сусідів України — Польщі та Чехії. В Росії ж протягом останніх двох тижнів роздрібні ціни на пальне зросли в середньому на 2,5 відсотка, що деякі російські аналітики пов’язують iз світовою нафтовою кризою, вважаючи це початком паливної кризи в країні. Реагуючи на цю проблему, російський уряд прийняв рішення відновити т.зв. балансові завдання на бензин, щоб обмежити експорт палива.
Певних коректив ситуації слід очікувати і від запланованої на кінець вересня другої в історії ОПЕК зустріч лідерів країн-членів на вищому рівні, яка пройде у венесуельській столиці — Каракасі.
