Борис Березовський на шпальтах своєї «Независимой газеты» закликав до відставки усіх членів «сім’ї» Бориса Єльцина. У відкритому листі опального підприємця перераховано прізвища прем’єра Росії, керівника президентської адміністрації, голови РАТ ЄЕС Росії... Всі вони, на думку Березовського, мають піти у відставку й створити сильну ліберальну партію. І тоді президент Путін якнайшвидше усвідомить усі свої помилки.
Інтрига, на перший погляд, варта піонерського табору. Березовському набридло нібито боротися наодинці (знищений спільними зусиллями оточень колишнього і діючого президентів Гусинський вже ніким не згадується), він бажає побачити поруч із собою Касьянова, Волошина і Чубайса. Непогано, щоб ще й Єльцина, нагородженого тільки цими днями головним російським орденом. Однак, якщо подумати — хто буде більше за всіх задоволений, коли прочитає такого листа? Навряд чи Єльцин. А от Путін, який зовсім не проти позбутися старої команди, проте поки що не може цього зробити — він буде за... Борис Абрамович втомився чекати на підтримку старих друзів, до того ж з ними у нього завжди було все непросто. От він і пробує сподобатися новим...
В Росії якось не може виникнути опозиція поглядів, тільки опозиція інтересів. Це стосується усього пострадянського простору — коли спостерігаєш за передвиборчою боротьбою в Україні, не можеш не дивуватися, як керівники номенклатурних, напівноменклатурних чи таких, що бажають стати номенклатурними передвиборчих блоків навіть не задумуються про необхідність пояснення виборцям своєї позиції, програми дій, того, чим вони дійсно відрізняються від суперників. Вся політична боротьба точиться лише на чиновницькому рівні. А призводить у результаті до повної безвідповідальності «слуг народу» перед своїми виборцями, самими собою, навіть перед тими блоками, від яких вони обираються. Перехід iз «позиції» до «опозиції» і у зворотному напрямку не пов’язаний із якимись блуканнями власним сумлінням — адже погляди не зраджуються, вони все одно не виникають...
Красиво в цій ситуації виглядають лише гравці, Остапи Бендери нашого часу, які не припиняють обіцянок за п’ятирічку таки вибудувати Нью-Васюки. Однак і вони втомлюють: всі апаратні ігри виглядають безглуздою метушнею після подій 11 вересня. Очевидно, що потрібно просто займатися конкретними справами і вміти це робити, мати погляди на майбутнє. Як очевидно і те, що тих, хто вміє, важко відшукати в Україні навіть під десятьма прожекторами.
