У другому півріччі 2008 року в ЄС головує Франція. Один із головних пріоритетів на шестимісячний період її керівництва — добитися прогресу в сфері європейської політики притулку, причому першим пунктом на порядку денному стоїть нелегальна міграція. Цей факт засвідчує наскільки актуальним є це явище. Як можна впливати на міграційні процеси у глобальному світі, розповідає керівник місії Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Джефрі ЛАБОВІЦ.
— Міжнародна організація з міграції працює в Україні з 1996 року. Яким проблемам на наших теренах МОМ приділяє найбільше уваги?
— Головна наша мета — допомогти забезпечити впорядковане та гуманне управління міграційними процесами, сприяти міжнародній співпраці з міграційних питань, пошуку практичних рішень міграційних проблем, а також надання гуманітарної допомоги мігрантам, які її потребують, включаючи біженців та внутрішніх переміщених осіб. Місія МОМ в Україні визнає зв’язок між міграцією та економічним, соціальним і культурним розвитком, а також із правом на вільне пересування.
Одразу ж після появи в Україні МОМ стала провідною міграційною агенцією у цьому субрегіоні. Вона виконує комплексний та широкий портфель проектів, до яких залучені провідні європейські та регіональні експерти, науковці та спеціалісти- практики. Однією із найбільш ефективних та успішних програм МОМ стала Програма зміцнення потенціалу в сфері управління міграційними процесами (ПЗПУМ), яку публічно визнали представництво ЄС і Посольство США в Україні, керівництво країни.
Зараз місія МОМ в Україні здійснює діяльність у чотирьох сферах управління міграційними процесами (міграція та розвиток, прискорення міграції, регулювання міграції, примусова міграція), співпрацюючи з урядом України, неурядовими організаціями (НУО) та міжнародними партнерами. На мою думку, одним із наших величезних досягнень стала співпраця з Держприкордонслужбою та надання допомоги Україні для того, щоб ця держава відігравала більш активну роль у сфері управління міграційними процесами на європейський арені.
У наших планах — надалі розвивати співпрацю із Держприкордонслужбою, щоб забезпечити сильні, скоординовані національні заходи у відповідь на проблему торгівлі людьми, яка зачіпає життя дуже багатьох українців. За оцінками, після здобуття Україною незалежності жертвами торгівлі людьми стали понад 100 тис. її громадян.
Так, у рамках проекту «Боротьба з торгівлею людьми» МОМ спільно з прикордонниками та неурядовою організацією «Віра. Надія. Любов» розробила в Одесі механізм встановлення жертв торгівлі людьми серед осіб, які приїздять до міста морським або повітряним шляхом, та спрямування їх до кваліфікованих організацій, що надають жертвам торгівлі людьми реінтеграційну допомогу. Ця ініціатива допомогла 713 жертвам торгівлі людьми отримати реінтеграційну допомогу. Схожа програма діє у Волинській області. У її рамках тридцятеро прикордонників пройшли відповідну підготовку, а протягом останнього року, завдяки співпраці з Держприкордонслужбою, у пунктах перетину кордону у Волинській області встановлено 63 жертви торгівлі людьми (16 чоловіків та 47 жінок).
— Протягом останніх десятиріч міграційні проблеми не раз ставали темою дискусій серед експертів та політиків світового рівня. Зокрема, полеміка зосереджується на питанні: міграція є добром чи злом для цивілізації? Яка позиція МОМ з цього питання, які загрози несе це явище, як впливає на демографічні процеси?
— МОМ працює разом із своїми партнерами у міжнародному середовищі та на місцевому рівні, щоб захистити гідність та добробут мігрантів; зміцнювати гуманне та впорядковане регулювання міграційних процесів та реальну повагу до людських прав мігрантів згідно з вимогами міжнародного права; сприяти соціальному та економічному розвитку за допомогою міграції; допомагати у вирішенні зростаючих практичних проблем управління міграційними процесами; надавати допомогу країнам, мігрантам та спільнотам у вирішенні проблем, пов’язаних із незаконною міграцією, включаючи проведення досліджень та аналіз глибинних причин, обмін інформацією та розповсюдження зразків кращої практики, а також просування рішень, спрямованих на розвиток тощо.
Міграцію часто пов’язують із «негативними наслідками». У країнах призначення — це навантаження на інфраструктуру та на державні послуги, високі витрати на інтеграцію, соціальна нестабільність, скорочення кількості робочих місць.
У країнах походження — це відплив інтелектуального потенціалу, торгівля людьми та контрабанда мігрантів, соціальна напруга, вплив на ринок праці, негативний вплив на розвиток, наслідки для сімей та спільнот.
Так званий негативний вплив міграції можна пом’якшити шляхом прийняття та виконання розумного законодавства та завдяки координації зусиль зацікавлених сторін у вирішенні проблем, якщо вони виникають.
Взагалі, міграція може полегшувати демографічні проблеми та відповідне навантаження, яке вони створюють для бізнесових та урядових структур. Наприклад, мігранти із країн, що розвиваються (головним чином з молодшим та більш динамічним населенням), шукатимуть можливостей для краще оплачуваної роботи за кордоном, заповнюючи дефіцит на ринках праці розвинутих країн, населення яких старішає.
— Якщо спиратися на досвід МОМ, як би ви описали «узагальнений портрет мігранта»?
— Перш за все, необхідно зауважити, що не існує такої речі, як узагальнений (або стандартний) портрет мігранта. Мігранти — це індивідуальні особистості зі своїми мріями, цілями та реальними проблемами. Мігранти часто намагаються забезпечити кращу долю не собі, а своїм родинам. Звичайно, у мігрантів добрі наміри; вони збираються поважати закони країни, до якої вони виїздять працювати або жити, і вони часто готові йти на поступки (що стосується роботи та соціальних або культурних питань), щоб втілити у реальність свої мрії про нове безпечне життя.
Більшість мігрантів мають позитивний досвід, але вони не позбавлені індивідуальних проблем. МОМ дійсно опікується долею мігрантів та намагається всебічно вирішувати проблеми, пов’язані з негуманними міграційними процесами (або, якщо це можливо, запобігати їм).
— Країни призначення мігрантів дуже часто борються з цим явищем: вони створюють перешкоди, приймають закони проти мігрантів тощо. Такі заходи часто лише стимулюють нелегальну діяльність контрабандистів-мігрантів...
— МОМ рекомендує своїм урядовим партнерам відмовитися від нерідко ефективних репресивних стратегій на користь більш далекоглядних стратегій для боротьби з контрабандою мігрантів нині та в майбутньому. Діяльність Держприкордонслужби у цій сфері може включати співпрацю з партнерами на кордонах України та з Міністерством внутрішніх справ України, щоб сприяти більшій відкритості та взаємній довірі в обміні інформацією, а також ініціювання спільних заходів для стримування контрабанди мігрантів.
Тут доцільно відзначити роль правоохоронної та судової систем в арешті та засудженні тих членів організованих злочинних груп, які займаються контрабандою людей. Стосовно цього критично важливим є прийняття комплексного законодавства, яке передбачає жорстке покарання за злочин контрабанди мігрантів та забезпечення виконання такого законодавства. Ми маємо усвідомлювати, що біженці та затримані мігранти, яких перевозили контрабандисти, є винними у скоєнні адміністративних, а не кримінальних правопорушень і що з ними мають поводитися гуманно, з належною повагою.
МОМ вважає, що заходи контролю мають супроводжуватися і наданням можливостей, а оскільки МОМ розуміє зусилля уряду з метою зупинити діяльність контрабандистів, то паралельно мають робитися кроки для просування законних можливостей для працевлаштування, а також підтримуватися заходи для комплексного розгляду цих питань.
Уряди в цілому мають перейти до дій, узгоджених з усіма зацікавленими сторонами (НУО, спільноти країн призначення, бізнесові структури, тощо), для розробки та реалізації багатогранних стратегій з метою вирішення поточних та майбутніх проблем міграції в усіх багатогранних проявах цього явища.
