Головні учасники італійських виборів вдалися до взаємних образ і звинувачень під час останніх теледебатів. Хоча, як вважають експерти, в результаті публічна дискусія двох відомих суперників закінчилася нічиєю. Прем’єр- міністр Італії Сильвіо Берлусконі і колишній голова Єврокомісії Романо Проді не змогли відправити один одного в нокаут.
Нагадаємо, що Берлусконі очолює правоцентристську коаліцію «Форца Італія» («Вперед, Італія»), а Проді — лівоцентристську коаліцію «Оливкова гілка». Відповідно до соцопитувань під час перших теледебатів двох кокнкурентів, які відбулися 14 березня, переміг Романо Проді. Тоді лідер лівоцентристів звинуватив голову уряду в неефективній економічній політиці. Прем’єр-міністр не зміг знайти переконливих контраргументів. Бюджетний дефіцит і низькі темпи росту ВВП «грали» не на користь Берлусконі. Він спробував взяти реванш цього разу.
Берлусконі одразу ж у теледвобої вдався до словесної атаки, розкритикувавши фінансову програму Проді, яка, на думку прем’єра, не заслуговує на довіру. Лідер правоцентристів звинуватив лівоцентристів у намірі підвищити податки, що завдасть, на його думку, нищівного удару по середньому класу Італії. Берлусконі пообіцяв ліквідувати податок на житло, якщо він залишиться при владі. «Ми могли зробити більше і, можливо, краще, але Італія — складна компанія. Ми мусимо продовжити роботу, ми мусимо закінчити роботу по створенню більш сучасної, більш ефективної держави, яка захищатиме наші права, безпеку і свободу», — з такими словами прем’єр-міністр закінчив свій виступ.
Зі свого боку, Проді звинуватив прем’єр-міністра в неефективному витрачанні державних коштів, руйнуванні системи освіти. «Державні витрати вийшли з-під контролю і це справжня трагедія», — підкреслив Проді, єдиний в історії Італії політик, який переміг Берлусконі на парламентських виборах у 1996 році. Лідер лівоцентристів зазначив, що Італія зараз розподілена на бідних і багатих, північ і південь, молодих і старих, безробітних і працевлаштованих. За його словами, лівоцентристська коаліція «пропонує об’єднаний уряд і обіцяє дати впевненість країні і об’єднати її». Проді також заявив, що у випадку перемоги він буде наполягати на негайному виведенні італійських військ із Іраку.
Загалом тон учасників теледебатів був дружелюбним, але через 20 хвилин сторони перейшли на образи. Проді, зокрема, звинуватив прем’єр- міністра в тому, що той «судорожно хапається за владу, як п’яниця за ліхтарні стовпи і не для того, щоб було світло, а щоб самому не впасти». На що Берлусконі відреагував: «Це ви говорите, як п’яниця. Поважайте хоча б трохи вашого прем’єр-міністра». Голова італійського уряду також обізвав свого противника «корисливим ідіотом». Загалом суперники так і не дійшли єдиної думки щодо жодного питання, які обговорювались на теледебатах.
Згідно з останніми опитуваннями «Форца Італія» («Вперед, Італія») відстає від «Оливкової гілки» на 3,5 — 5 відсотків. Кількість людей, які не визначилися, становить 25 відсотків. Ці теледебати між старими суперниками, можливо, допоможуть італійцям остаточно визначитися, аби зробити свій вибір уже цими вихідними.
ДОВІДКА «Дня»
Сільвіо БЕРЛУСКОНІ народився в Мілані 29 вересня 1936 року. У 1961 році він закінчив із відзнакою Міланський університет на факультеті прикладної юриспруденції. У 1980 він заснував Canale 5 — першу національну комерційну телевізійну мережу в Італії. В 1986 Берлусконі став президентом відомого італійського футбольного клубу A.C.Milan. На початку 1994 року Берлусконі покинув бізнес і створив новий політичний рух Forza Italia. У травні 1994 року став прем’єр-міністром. У 1999—2000 роках Берлусконі кілька разів з’являвся перед італійським судом по обвинуваченню в економічних злочинах (несплаті податків, дачі хабара), але його було повністю виправдано. У 2001 році Сільвіо Берлусконі повернувся в крісло прем’єр-міністра Італії.
Романо ПРОДІ народився 9 серпня 1939 в м. Скандіано. Після закінчення юридичного факультету Міланського католицького університету в 1961, Проді вивчає економіку в Мілані, Болоньї, Лондонській школі економіки та в різних університетах у США. З 1974 по 1978 — президент італійського видавництва IL Mulino. У 1978—1979 Проді — міністр промисловості. З 1982 по 1989 Романо Проді — виконавчий директор і голова правління IRI Group (Інституту промислової перебудови). У 1995 році Романо Проді обрано до парламенту, де він очолив лівоцентристську коаліцію «Оливкова гілка». З травня 1996 по жовтень 1998 Проді — прем’єр-міністр Італійської Республіки. З середини 1999 по 2004 рік Романо Проді обіймав посаду президента Європейської комісії. Після завершення роботи у Брюсселі повернувся до Італії й знову зайнявся активною політичною діяльністю.
