Таким чином, уперше за півсторіччя існування єврейської держави палестинці де-юре визнали право Ізраїлю на існування. Цю важливу поступку Ізраїлю було здійснено під сильним тиском із боку Сполучених Штатів. Президент Білл Клінтон, який нині перебуває на Близькому Сході, докладає відчайдушних зусиль, аби врятувати угоду, досягнуту нещодавно у Вай-Рівері, не дати процесові мирного врегулювання знову зайти в глухий кут. Ізраїльські керівники схвально відгукнулися на палестинську постанову, проте підкреслили, що це лише перший крок на шляху до реального виконання арабами своїх зобов’язань, повідомляє АП. «Факт, що палестинці виконали одне з півдюжини своїх зобов’язань, не означає, що вони можуть не виконувати інших», — заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Йдеться про припинення актів насильства проти ізраїльських військовослужбовців та поліцейських, а також цивільних євреїв на Західному березі Йордану і в секторі Газа; про чистку палестинської поліції, в лавах якої, на думку ізраїльтян, знайшли місце чимало терористів; вилучення зброї, якою нелегально володіє чимало арабів, і, головне, про відмову Ясіра Арафата в односторонньому порядку проголосити створення Палестинської держави у травні наступного року. Тільки за умови повного виконання всіх цих зобов’язань Нетаньягу пообіцяв відновити процес виведення військ із 13 відсотків території Західного берега, що передбачено домовленостями у Вай-Рівер. Ізраїльські вимоги виглядають дещо завищеними, позаяк арабські сподівання аж ніяк не обмежуються виводом ізраїльських військ лише із частини їхніх територій. Без американських посередників, які використовують щодо обох конфліктуючих сторін тактику «батога й медяника», палестинці навряд би переглянули свою Хартію. Тепер, за логікою, черга Ізраїлю робити поступки. Втім, Нетаньягу заявив, що його позиція є остаточною й жодному тискові з боку американців він не піддасться.
№241 16.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»