Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Папа Іван Павло ІІ на святій землі засудив антисемітизм

29 березня, 2000 - 00:00

В Єрусалимi 23 березня відбулася зустріч папи Івана Павла II з Головними Рабинами Єрусалима Ізраїлем Мейером Лоу та Еліягу Бакші-Дороном, які представляють дві гілки юдаїзму — Ашкеназім та Сефардім. В кінці зустрічі високопоставлені рабини подарували Римському понтифіку старовинний список Святого Письма, відомий як «Єрусалимська Біблія». Рабин Лоу урочисто прочитав присвячення: «Нехай будете Ви благословенні під час прибуття й під час від’їзду». Зустріч закінчилася мiцними рукостисканнями.

Знаменним було звернення Івана Павла II до рабинів: «Я завжди прагнув належати до тих, хто працює, щоб побороти старі забобони й забезпечити повне розуміння того, що іудеї й християни мають спільну духовну спадщину ... Ми, християни, визнаємо те, що іудейська релігійна спадщина є невід’ємною частиною нашої віри, що ви, іудеї, є нашими старшими братами ... Нехай єврейський народ прийме той факт, що Церква категорично засуджує антисемітизм та всі інші форми расизму — вона вважає їх несумісними з принципами християнства. Ми повинні разом будувати майбутнє, в якому не буде антисемітизму серед християн, а також антихристиянських почуттів серед євреїв».

Під час візиту до Меморіалу Холокосту в Єрусалимі біля вічного вогню та урни з попелом євреїв, загиблих в Аусшвіці, перед списком концентраційних таборів, Іван Пало II вшанував пам’ять 6 мільйонів євреїв, що загинули за часів фашизму. «Тільки невизнання Бога може привести до планування та винищення народу», — сказав він. І просив пробачити християн за те, що вони допустили масові вбивства. Іван Павло II молився не багатомовно, але дуже емоційно: «Як Єпископ Риму і наступник Апостола Петра, я запевняю єврейський народ, що Католицька церква, керуючись Євангелієм Закону та Любові, а не будь- якими політичними мотивами, глибоко сумує з приводу ненависті, актів переслідування та проявів антисемітизму з боку християни, незалежно від того, коли це трапилося. Церква відкидає расизм у всяких формах і вважає його запереченням образу Творця, відображеного в кожній людській істоті».

Перед виступом Іван Павло II зустрівся з євреями польського походження, які пройшли пекло концентраційних таборів. Серед них було кілька товаришів його дитинства. Едіт Цірер з Вадовіце (рідне містечко папи) розповіла, що Керол Войтило фактично врятував їй життя. 1945 року, коли Едіт було звільнено з табору, вона не могла навіть вийти за ворота — хвора на туберкульоз, майже паралізована. Лежала, очікуючи смерті. Молодий семінарист Войтило нагодував її, напоїв гарячим чаєм і ніс на руках чотири кілометри до залізничної станції.

Прокоментувати візит Римського папи до Святої землі, цю унікальну в історії як іудаїзму, так і християнства, подію ми попросили Головного рабина України й Києва Якова Блайха: «Те, що папа приїхав до Землі Обітованої, зустрівся тут з представниками іудейської релігії й публічно просив пробачення за переслідування євреїв християнами, має велике значення, але насамперед — для християн. Для налагодження нормальних дружніх стосунків Католицької церкви з іншими релігіями. Відзначу також, що Папа сказав правильні, але не всі слова, які від нього очікували. Ми, євреї, просимо прощення по-іншому — в Судний день каємося в усіх гріхах, скоєних за рік; каємося, знаючи, що в цей день вирішується доля кожного.

Підкреслю, однак, що папа Іван Павло II зробив те, чого його попередники та керівники інших гілок християнства досі не зробили. Він розуміє, що без осмислення й публічного визнання своїх провин неможливо й мріяти про нормальні міжрелігійні відносини.

Думаю, що вчинок Івана Павла II можна пояснити двома причинами. По-перше, він дуже гарна, дуже добра людина. А, по-друге, походить із Польщі, де з дитинства мав друзів серед євреїв, навчався разом з ними, багатьом допомагав під час війни. Так, як це колись було в українських містечках, де євреї та українці жили сусідами. Для Івана Павла II єврейське питання завжди було життям, а не теорією. То ж головна моя думка — папа Іван Павло II зробив дуже благородний і корисний — насамперед для християн — історичний крок».

Трохи більш категорично висловився під час зустрічі з папою Іваном Павлом II прем’єр-міністр Ізраїлю Барак: «Ви зробили більше, ніж будь-хто, заради того, щоб змінити ставлення Церкви до євреїв»

Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: 
Рубрика: