Головне, про що домовилося керівництво України
на переговорах з міністром закордонних справ Франції Юбером Ведріном, —
запровадити між двома країнами «особливий механізм двосторонньої взаємодії».
Ведрін після зустрічей з Леонідом Кучмою, Борисом Тарасюком та Олександром
Ткаченком заявив, що «Франція хоче й прагне допомогти Україні адаптуватися
до європейських норм», що Франція абсолютно впевнена в стратегічності України
— поки що це лише слова, але досі не було навіть їх. Підтримка Францією
бажання Києва стати асоційованим членом Євросоюзу теж навряд чи до чогось
може зобов’язати Париж, як і заява Ведріна про підтримку інтересів Києва
в МВФ, але важливим є вже сам факт — Україну підтримує один з головних
«моторів» європейської інтеграції. Щоправда, зараз не було сказано нічого
конкретного про можливість полегшення візового режиму між Україною та країнами
Шенгенської групи, до якої входить і Франція.
Можливо, під час візиту президента Франції до Києва його зуміють умовити
почати розширення співпраці у спільному виробництві транспортного літака
на базі Ан-70 (зараз Париж ще тільки вивчає таку можливість). Можливо також,
що на той час концерни «Ляфарж» та «Алкатель», які розгортають фактично
перші значні французькі проекти в Україні, вже матимуть хоч якісь результати
— і тоді нинішній рівень французьких інвестицій в Україну ($17 млн.) і
показники взаємного торговельного обороту ($450 млн. на рік) будуть виглядати
просто смішними. Для цього потрібно лише бажання самої України. Що, напевне,
й скаже у Києві президент Ширак.
