Третій день у Лондоні тривають заворушення між поліцією й вихідцями з бідного кварталу британської столиці. Причиною протистояння, як вважають, стало вбивство 29-річного Марка Даггана. Поліція вирішила обшукати таксі, в якому знаходився Марк, однак він відкрив стрілянину. Не дочекавшись офіційної відповіді від влади, мирна маніфестація переросла в агресивну ходу. Протестувальники трощили й грабували крамниці, спалили автобус і поліцейську машину. Як пише The Independent, заарештовано більше 100 протестантів, а 35 полісменів дістали поранення. На думку українського журналіста в Лондоні Яна Лепетуна, Лондон дочекався свого «паризького моменту». «Ці події свідчать про те, що інтеграційна політика в Британії провалилася. Жодних ілюзій не має бути. Мультикультуралізм не йде тут так гладко, як, скажімо, у Канаді. Основа цього — у 1960-х, коли країна стала приймати вихідців із колишніх колоній. Досі розселення в Лондоні великою мірою сегрегаційне де-факто (не де-юре, безумовно). Тоттнем — це район відносно бідних й переважно не білих людей, з досить великим криміналітетом (хоча це не Сан-Пауло, звісно)», — уважає він. Тим часом британська влада заявила, що заворушення стали несподіванкою й засудила їх.
КОМЕНТАР
«День» попросив прокоментувати події останніх днів у Тоттнемі письменницю Світлану ПИРКАЛО, яка мешкає в Лондоні:
— Район, де почалися заворушення, — дуже складний. Я кілька років прожила за триста метрів від однієї зі сцен вандалізму у Вуд Гріні; там біля метро регулярно на асфальті виднілися плями крові. А Тоттнем вважають одним із найбільш небезпечних районів у Лондоні. Проблема наркотиків, зброї, багатоетнічних банд тут інколи нагадують мені початок 90-х в Україні, коли билися й боролися за вплив «район на район». Тому не певна, що тут можна говорити про протистояння поліції і простих британців. Пересічний мешканець району Тоттнем часто може й не мати британського громадянства, багато хто є колишнім біженцем, тут високий рівень безробіття й велика соціальна напруга, не рахуючи злочинності. Отож цей конфлікт спровокувало багато чинників. Але багато людей у районі вважають, що поліція застрелила 29-річного Майка Даггана минулого четверга безпричинно. Слідство покаже, чи вони помиляються, але поки немає чітких доказів того, що він стріляв першим. Як твердять вищі поліцейські чини Великобританії, заворушення подібного масштабу передбачити неможливо. Чи правда це? Те, що мирна демонстрація переросла в повнокровний бунт у стилі 70-х років, що супроводжувався потворними сценами грабунку магазинів, справді було неочікувано. Проте треба пам’ятати уроки історії. У цьому районі вже траплялися подібні заворушення, спровоковані конфліктами з поліцією. Тут висока пропорція безробітних молодиків, що часто підвищує ризик насильства. Можливо, поліція мусила б зважити на ці фактори й поводитися відповідно: одразу зустрітися з мирними демонстрантами, які вимагали відповідей у п’ятницю, бути відкритішою. Але ще одне питання полягає в тому, де власне була поліція й пожежники, поки нападники у Вуд Гріні й Тоттнемі грабували й палили магазини, будинки й машини, руйнуючи бізнес звичайних мешканців, своїх сусідів. Це питання наступними днями лунатиме дуже голосно.
