Москва чекає від Києва «офіційних виразних пояснень» із приводу ситуації, що склалася навколо гідрографічних і навігаційних об’єктів у Криму, заявив учора глава МЗС РФ Сергій Лавров. «Коли російських представників не допустили на Ялтинський маяк, відбувся захват документів і заміна замків на цьому об’єкті, ми звернулися за поясненнями, і по лінії адміністрації Президента України нам повідомили, що самі дізналися про цю подію з газет», — сказав Лавров. За його словами, в Секретаріаті Президента України припустили, що за цими діями, напевно, стоїть якась молодіжна організація, «яка влаштовує бузу». Однак, як підкреслив глава МЗС РФ, після цього висловлювання для Москви «стала цілковитою несподіванкою заява представників українського МЗС про те, що всі маяки та всі гідрографічні об’єкти незаконно захоплені російською стороною». «У цій ситуації важко зрозуміти, хто є голосом України — адміністрація Президента, якийсь молодіжний рух чи МЗС України», — підкреслив Лавров. При цьому міністр визнав, що переговори між Росією й Україною з використання навігаційних і гідрографічних об’єктів на сьогодні зайшли в глухий кут. Тим часом міністр оборони України Анатолій Гриценко в інтерв’ю газеті «Комерсант-Україна» категорично виключив можливість збройного конфлікту навколо об’єктів у Криму, що використовуються Чорноморським флотом РФ. «Думаю, таких непорозумінь більше не буде, й ми зможемо налагодити спокійну конструктивну роботу», — сказав Гриценко. Міністр також не виключив підвищення плати за використання Чорноморським флотом Росії об’єктів у Криму, щоправда, можливу суму не конкретизував. Прокоментувати нову українсько-російську кризу «День» попросив досвідченого дипломата, президента Українського товариства зовнішньої політики Юрія КОЧУБЕЯ.
— Так звані війни в тій чи іншій мірі між Україною і Росією відбувалися й раніше, хоч і в прихованому вигляді. Саме газова суперечка стала найбільш помітною і відчутною. Історія з маяками свідчить про низький рівень професіоналізму тих, хто веде переговори з українського боку. Дипломати не розуміють, що переговори — це наука. Усі проблеми, пов’язані з інвентаризацією майна, яким користується російський флот, потрібно було давно врегулювати, не доводячи до подібних непорозумінь, які спостерігаємо зараз. Ця ситуація має стати для нас новим великим уроком. Треба боротися за відновлення своїх прав на об’єкти, які по праву належать нашій державі.
У відносинах України і Росії насправді мало що змінилося. Хоч ми могли раніше спостерігати відносну стабільність в них, однак їх важко було назвати рівноправними. Такий стан справ зберігатиметься доти, доки Росія психологічно не дійде висновку, що Україна є незалежною державою. Наша біда полягає ще й у тому, що деякі політичні сили думають: мовляв, можливо, вдасться змінити ситуацію і здійснити реванш... У відносинах із Росією потрібно робити особливий акцент на дотриманні досягнутих міжнародно-правових актів. У разі виникнення проблем необхідне їх детальне, глибоке вивчення, проведення професійних переговорів. Якщо існують непорозуміння, то слід одразу сідати за стіл переговорів і вносити повну ясність.
Газова війна, суперечки навколо маяків — це елементи передвиборної боротьби, іде боротьба за електорат. Із допомогою інструменту «двосторонніх воєн» Росія намагається вплинути тим чи іншим способом на наших виборців. Ганебною є поведінка тих політичних сил, які використовують у своїх цілях такого роду піар-акції. Це один із проявів загальної політики Росії щодо незалежної Української держави, особливо після перемоги помаранчевих сил. Не випадково, все це збігається в часі з парламентськими виборами. Мені здається, що Росія, проводячи нинішню політику щодо України, зазнає значних іміджевих втрат на світовій арені. Про це свідчить, зокрема, реакція зарубіжних ЗМІ. Росіяни розраховували, що під час газової суперечки світова спільнота засудить Україну, а виявилось навпаки. Лунало багато голосів на підтримку України, світ розумів, що країна перебуває під величезним тиском.
Влада вирішила піти на конфронтацію з Росією в час виборів. Чи не ризиковано це? Гадаю, це добрий знак, що з’явилася влада, яка може стояти на якихось принципах. Тому треба мобілізувати весь міжнародно-правовий інструментарій. Я не думаю, що влада чи сили, які виступають за захист національних інтересів, на цьому програють. Програють ті, хто їх здає. Росія намагається політизувати будь-які питання у двосторонніх відносинах, аби таким чином грати свою роль на передвиборному полі в Україні.
