Вже відбулися бесіди делегацій з американським координатором процесу мирного врегулювання Денісом Россом. Відбулися також сепаратні зустрічі ізраїльської та палестинської делегацій з іншим американським посередником Аароном Міллером. Перші результати викликали низку не дуже оптимістичних заяв учасників переговорів з приводу перспектив досягнення угоди. Керівник палестинської делегації Сагіб Арікат заявив, що не чекає якогось прориву в ході цих зустрічей, а генеральний директор канцелярії глави ізраїльського уряду Гілад Шер повторив лише розхожу фразу прем’єра Ехуда Барака про те, що необхідно перевірити всі варіанти можливості досягнення миру з палестинцями. Спікер палестинського парламенту Ахмед Куреї заявив, що переговори, що зараз тривають в Вашингтоні — «марнування часу».
Водночас є й інші думки. Міністр юстиції Ізраїлю Бейлін сказав, що, на його думку, «є реальна можливість досягти всеохоплюючого фінального договору про статус Палестинської автономії протягом найближчих тижнів». Про те, що Ізраїль і палестинці дуже близькі до підписання угоди про постійне врегулювання, заявив Файсал ель-Хусейні, відповідальний в Палестинській національній адміністрації за Єрусалим. Він не виключив, що така угода може бути досягнута впродовж місяця. Порівнявши ізраїльсько-палестинські переговори з підйомом на Еверест, ель-Хусейні сказав: «До вершини залишилося піднятися усього сто метрів, велика частина шляху вже пройдена. Однак ці останні сто метрів — найважчі». За словами ель- Хусейні, палестинці не погодяться на менше, ніж на повний суверенітет над святою Храмовою горою в Єрусалимі. Крім того, палестинці вважають, що їх держава повинна бути створена на всіх територіях, які Ізраїль захопив в ході війни 1967 року. До надзвичайно складних проблем відносяться також обговорення долі Стіни плачу та єврейського кварталу в старій частині Єрусалима.
Вибори ізраїльського прем’єр- міністра, які відбудуться на початку лютого, можуть істотно підвищити шанси на переобрання нинішнього глави уряду Ехуда Барака. Деякі спостерігачі відзначають впевненість палестинців у тому, що Ізраїль піде на великі поступки.
Очікування результату від нових близькосхідних переговорів позначилося на рішенні Ради Безпеки ООН не надсилати до Палестини міжнародних спостерігачів за пропозицією палестинців. Україна в числі восьми членів РБ ООН голосувала за цю пропозицію. Крім нас, його підтримали Китай, Бангладеш, Ямайка, Малайзія, Малі, Намібія і Туніс, повідомило агентство АП. Сім інших країн, в числі яких і Росія, утрималися. Представник Росії Сергій Лавров пояснив російську позицію тим, що розміщення спостерігачів ООН було б можливим лише за згоди Ізраїлю. «Ми будемо продовжувати зусилля, щоб досягти цієї мети», — сказав Лавров.
Представник Палестинської автономії Нассер Аль-Кідва підкреслив, що голосування показало, що араби і всі інші «не можуть звертатися до Ради Безпеки в пошуках справедливості». У той час, як посол Ізраїлю в ООН назвав рішення Ради Безпеки «мудрим», заявивши, що «палестинці потребують захисту не від Ізраїлю, а швидше від невірної політики їхніх власних лідерів».
