Поки що ніхто нічого не може сказати остаточно: хто, коли, кому і скільки. Як відомо, ще кілька днів тому німецька сторона, зокрема канцлер Шрьодер та представник Фонду відшкодування Гібовскі заявили, що 8 млрд. марок, які хоче виплатити Німеччина та її промислові підприємства за рабську працю під час Другої світової війни на їхніх заводах і фабриках, — сума остаточна і жодного пфеніга до неї додано не буде. Але вже минулої неділі з'явилося повідомлення, що суму виплат буде збільшено до 10 млрд. марок, але не за рахунок Німеччини, а за рахунок двохсот американських фірм, на чиїх дочірніх підприємствах у Німеччині теж були зайняті «раби». «Персонально» називалися «Форд» і «Дженерал моторс».
Водночас зростав соціальний тиск на німецьку промисловість: Американський Єврейський Конгрес оприлюднив в Інтернеті список 254 німецьких підприємств, у яких «рильце в пушку». Громадськість дізналася, нарешті, про справжні обсяги визиску: серед названих фірм такі й сьогодні відомі концерни, як «Агфа» (фотоплівка), «Бальзен» (печиво), «Блом+Фосс» (суднобудування), «Буна» (нафтопереробка), «Кнорр» (харчові концентрати), «АББ» (хімія), «МАН» (машинобудування), «Мелітта» (продукти харчування, кава), «Пройссаг» (металургія), «Рургаз» (газ), «Шелл» (нафтопереробка), Німецька залізниця, електростанції в Любеку і Гагені, «Реемтсма» (тютюн), «Карл Цайсс» (оптика), «БАСФ» (хімія). Поки ця інформація не була відомою, фірми могли потихеньку зволікати. З моменту опублікування політичні годинники пішли в інший бік, час почав працювати проти них. На сьогодні «Бальзен» і «Мелітта» вже зголосилися зробити і свій внесок у фонд. «Мелітта» хоче додатково до офіційних відшкодувань виплатити кожному колишньому підневільному робітникові своєї фірми по10 тис. марок.
Але прорив стався, очевидно, все ж завдяки Герхарду Шрьодеру. Принаймні саме після розмови з ним представник уряду на переговорах Отто Ламбсдорф заявив, що він очікує найближчим часом позитивного їхнього завершення. Жодних сум він назвати не захотів. За новою інформацією, загальна сума виплат збільшується до 10 млрд. марок «плюс ікс», з них незмінних п'ять вносить до Фонду відшкодування німецька промисловість, п'ять (на два мільярди більше, ніж раніше передбачалося) дає німецький уряд. «Ікс» дорівнює поки що $1млрд., що їх хочуть внести американські підприємства, але, як говорилося вище, не з доброго дива, а за свої колишні й нинішні німецькі філії.
Навколо фінансування обіцянок — море невирішених проблем. Німецький уряд не може і не хоче фінансувати виплати з бюджету наступного року і тому вимушений буде продати кілька державних підприємств, сказав у середу вранці федеральний міністр фінансів Ганс Айхель. Повідомляється також, що з цього приводу Шрьодер вестиме переговори з земельними урядами та окремими комунами і проситиме гроші в них. Не змусила на себе чекати і реакція: керівник державної канцелярії Баварії Ервін Губер заявив, що федералізм не полягає в тому, «що землі є резервною касою федерального уряду». На його думку, Берлін має сам виконувати свої зобов'язання.
Не ясно, яким чином збиратимуть гроші американські фірми. Можливо, там буде створено фонд, аналогічний німецькому.
Про завершення переговорного процесу повідомив і Світовий Єврейський Конгрес, додавши, що в п'ятницю до Німеччини летить Мадлен Олбрайт для урочистого підписання договору. В ньому йтиметься не лише про виплати, але й буде обумовлено захист німецьких фірм від подальших судових позовів. Представник німецького уряду теж повідомив, що Олбрайт справді прилітає до Берліна наприкінці тижня, але на зустріч міністрів закордонних справ восьми провідних країн світу. Чи буде при цьому підписано договір, поки що сказати не можна, заявив чиновник.
Як би там не було, здається, вирішено остаточно, що сума виплат перевалить за 10 млрд. марок , як того й вимагали адвокати жертв, і, нарешті, колишні «остарбайтери» одержать довгоочікуване відшкодування. За попередніми даними, виплати розпочнуться в середині наступного року — рівно через 55 років після закінчення війни. Ніхто поки що не знає числа жертв, яким буде виплачено гроші. Проте американський адвокат Мел Вайсс передбачає, що кожна людина могла б отримати близько 15 тис. марок.
...А життя тим, котрі загинули в концтаборах і на німецькій «панщині», все одно не повернеш.
Лейпциг
