Вчора в селі Павлівка Волинської області (колишній Порицьк) за участі президентів України та Польщі пройшов день вшанування пам’яті загиблих під час трагічних подій на Волині 60 років тому. Президенти виступили на цвинтарі в Павлівці зі спільною заявою «Про примирення в 60-у річницю трагічних подій на Волині», причому кожний з них зачитував текст заяви своєю рідною мовою. «Схиляючи голови перед жертвами злодіянь і всіх трагічних подій, які мали місце у спільній історії, ми переконані, що взаємне прощення буде першим кроком до повного примирення молодих поколінь українців і поляків, які повністю звільняться від упереджень трагічного минулого», — підкреслено в заяві. «Ми не можемо ні змінити цієї історії, ні відкидати її, не можемо її ні замовчати, ні виправдати, навпаки, ми повинні знайти в собі відвагу сприйняти правду, щоб злочин назвати злочином, оскільки лише на повазі до правди можна будувати майбутнє».Президенти заявили, що конфлікти минулого не можуть перекреслювати того, що століттями об’єднує два народи, віддали дань глибокої пошани жертвам конфліктів і висловили співчуття їхнім рідним, заявили, що поділяють біль родин жертв і вважають за необхідне продовжити спільний пошук історичної істини щодо трагедії на Волині і публічно засудити виконавців злочинів проти українського та польського народів. Глави держав також рішуче і однозначно засудили дії, що привели до злочинів і вигнання українського й польського цивільного населення під час Другої світової війни. Президенти також підтримали звернення Папи Римського до українського і польського народів, з яким понтифік виступив кілька днів тому, закликаючи очиститися від болісного минулого — «нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові поставити вище те, що об’єднує, а не те, що роз’єднує». Папа закликав і до того, щоб «прощення, дароване й отримане, розвилося як цілющий бальзам у кожному серці».
Варто, мабуть, додати, що президенти Кучма і Квасневський приїхали до Павлівки в одному автомобілі, подавши тим самим символічний жест того, що зараз називають українсько-польським поєднанням і навколо якого було так багато зламано списів в останні роки.
Леонід Кучма також віддав належне Александру Квасневському за його рішення про засудження акції «Вісла» і привітав мужню готовність багатьох громадських діячів Польщі висловити своє негативне ставлення до антиукраїнських дій, ініційованих довоєнною польською державою. Президент України заявив також, що Україна висловлює свій рішучий протест насильству над мирними поляками, і рішуче засуджує насильство проти мирних українців.
Напередодні зі спільною заявою, ухвалення якої пройшло не без позиційних боїв і в Києві, і у Варшаві, виступили Верховна Рада України та Сейм Польщі.
Великих інцидентів не було. Щоправда, за інформацією польського агентства ПАП, прикордонні служби України не дозволили в’їзд на українську територію автобусу з групою з 50 поляків, які направлялися до Павлівки. Автобус шість годин чекав на стоянці. В’їзд йому нібито не було дозволено тому, що прикордонний пес своєю поведінкою сигналізував на наявність зброї або військової амуніції в автобусі. При цьому автобус належав міністерству оборони Польщі і раніше перевозив військових зі зброєю на стрільбища.
Отже, можна, очевидно, вважати, що тему відзначення річниці волинських подій, навколо якої було стільки спекуляцій по обидва боки кордону, вичерпано. Пошуки історичної істини — це вже інша справа, до якої політика торкатися не може. Варто б лише повчитися в поляків тієї уваги на всіх рівнях, яку вони приділяють своїй історії. І йти далі.
