Порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих. Такого лозунгу дотримуються індивідуальні підприємці (далі іпешники. — Авт.) Республіки Білорусь, які провели попереджувальний одноденний страйк та «Марш підприємців». У цих заходах узяли участь понад сто тисяч іпешників. У той час як об’єднана білоруська опозиція не часто тепер може похвалитися акціями, в яких бере участь кілька тисяч осіб. Така активність іпешників пояснюється тим, що з наступного року (якщо нічого не зміниться) товари, що ввозяться білоруськими підприємцями з третіх країн і випускаються у вільний обіг у Росії, обкладатимуться митним збором і підлягатимуть митному оформленню.
Якщо переводити все це на зрозумілу мову, то через два тижні підприємці повинні будуть працювати та платити податки практично як унітарні підприємства. З усіма наслідками. На вулиці й без належних засобів до існування можуть опинитися близько 120— 130тис. підприємців плюс члени їхніх сімей — усього до півмільйона осіб. Такий розклад абсолютно не влаштовує всі існуючі в країні підприємницькі структури. Якщо до них не прислухаються, ці структури всерйоз розглядають можливість організовувати вже масштабніші економічні та політичні акції.
Наприклад, лідер координаційної Ради підприємців столиці Олександр Макаєв заявив, що у випадку невиконання вимог резолюції «Маршу підприємців» іпешники готові провести 12 січня наступного року акцію протесту вже на Жовтневій площі Мінська (центр міста. — А.К.).
Керівник незареєстрованого громадського об’єднання «За вільний розвиток підприємництва» Віктор Горбачов, колишній кандидат у депутати на минулих у Білорусі парламентських виборах, підкреслив, що збереження теперішніх умов господарювання для індивідуальних підприємців до 1 січня 2010 року (що недавно досить несподівано запропонував заступник міністра економіки Андрій Тур) не є розв’язанням проблеми. Його організація наполягає на негайному прийнятті закону про малий та середній бізнес. Причому з мораторієм не змінювати його впродовж п’яти років.
Кандидат економічних наук Петро Рогойша вважає, що за умов теперішньої фінансової кризи уряд проводить стосовно дрібних та середніх підприємців недалекоглядну політику:
«Уже зрозуміло, що серйозних скорочень працівників на багатьох підприємствах країни не уникнути. Більше того, масові скорочення вже сьогодні проходять на окремих суб’єктах господарювання країни. І я не знаю, ким потрібно бути, щоб залишати без роботи додатково таку кількість людей. Це ж працює на створення соціальної напруженості в дуже непростий для Білорусі час. І це ще не все. Хто затикатиме діру в бюджеті, що утвориться після несплати індивідуальними підприємцями податків через їхню самоліквідацію? Це не такі вже маленькі гроші, як комусь може здатися на перший погляд».
Віктор Горбачов розділяє прогноз економіста щодо підвищення цін на більшість промислових та продовольчих товарів із 2009 року у випадку ліквідації дрібних та середніх підприємців як класу: «Варто зазначити, що вже з початку цього року ціни на ринках значно виросли, не кажучи вже про магазини. Але пропорція ціни на один і той самий товар у цих об’єктах торгівлі збереглася. Наприклад, якщо в магазині зимова куртка коштує 250—450 тис. рублів, то в нас — 150—300 тис. І так із багатьох позицій різних товарів.
За моїми підрахунками, на ринках — речових та продуктових — тією або іншою мірою отоварюється 70—80% білорусів. Зрозуміло, що такі потоки покупців не можуть не цікавити власників гіпермаркетів, інших великих та середніх магазинів. Вони мають можливість лобіювати власні інтереси в уряді, парламенті, місцевих органах влади. Тільки ось що отримає в результаті білоруське суспільство загалом після того, як можна буде поставити на всіх ІП великий жирний хрест? Щоб уникнути такої незавидної долі, підприємці на мітингу в парку Дружби народів запропонували призначити уповноваженого з питань малого та середнього бізнесу при президентові Білорусі. Ця ініціатива принесла б велику користь, якби самі підприємці виступали єдиним фронтом».
Віктор Горбачов також вважає, що користь від боротьби за права підприємців дійсно було б більшою, якби їхні структури виступали єдиним фронтом: «Нині це найважливіше питання — консолідація всіх основних підприємницьких структур Білорусі під одним прапором».
Найцікавіше, що в сусідів — Росії та України — умови для індивідуальних підприємців непорівнянні з білоруськими. У кращий бік, звісно. Це стосується і спрощеного податкового законодавства. І єдиної ставки податку. І звітності. І кількості та компетентності перевірок різних контролюючих органів.
Прошу звернути увагу, що ми програємо з усіх цих позицій ще до введення нових правил гри для білоруських іпешників. Це правда, що нерідко відбуваються випадки підсовування ними покупцям недоброякісного товару. Існують і певні «сірі» схеми ухиляння від податків. Але при будь-якій, навіть найважчій хворобі, існують два способи лікування — або старатися повернути пацієнта до життя, або махнути на нього рукою і звільняти місце в патологоанатомічному відділенні.
