«Час тирана» — нова і заключна частина трилогії письменника, публіциста і дипломата Юрія Щербака. Цього вівторка давній друг, автор та експерт «Дня» представив її в київському Будинку вчителя.
Як зізнався Юрій Миколайович, він довго думав, чи потрібно проводити подібну презентацію, зважаючи на те, що в Україні «фактично розпочалася Третя світова війна». «Але якщо ми не будемо збиратися, не будемо казати один одному найглибші та найщиріші слова, то це буде перемога Путіна. Він хоче залякати народ, знищити націю, зруйнувати державу і довести всьому світу свої божевільні ідеї», — відзначив Юрій Щербак.
Ще одним аргументом на користь цієї зустрічі стала черга до письменника: хтось хотів привітати його з виходом книжки, хтось взяти автограф і сфотографуватися.
«Жоден автор в Україні не зміг би написати таких романів. Це романи-підсумок Щербака-політика, візіонера. Такого похмурого роману ніколи у нас не було, але Україна є в той час, вона бореться і знову відстоює себе», — сказав секретар Національної спілки письменників України Михайло Слабошпицький.
У свою чергу доктор фізико-математичних наук, письменник і перекладач Максим Стріха відзначив, що «з усіх нині сущих українських письменників Щербак є найбільшим фахівцем для того, щоб писати про це і саме так». «Автор ще раз підтвердив репутацію одного з найталановитіших українських письменників», — додав пан Стріха. Він зізнався, що дві перші частини трилогії читав «на одному подиху», третю ж частину було читати «моторошно».
Відомий історик і публіцист Вадим Скуратівський, який також виступив автором передмови до роману Юрія Щербака, зауважив, що письменник написав те, «чого у світовій літературі не було». «Маємо справу з тритомником, у якому постає і минуле України, і теперішнє, і гіпотетичне майбутнє. Після Вальтера Скотта — це найкращий світовий роман», — зазначив пан Вадим. Водночас, за його словами, Юрій Щербак у своїх романах пояснює українцям, звідки ми, що з нами відбувається і куди ми йдемо.
Трилогія Юрія Щербака «Час смертохристів», «Час великої гри» та «Час тирана» описує три режими для України: перший — гетьмана Махуна (2077 рік). Другий — псевдоліберальний Василя Волі (2079). Третій режим — самого головного героя Ігоря Гайдука.
У «Часі тирана» зображено Україну 2084 року. Попри здобуту владу Гайдук почувається самотнім, оскільки змушений робити багато непопулярних кроків, щоб захистити Україну від ворогів — як зовнішніх, так і внутрішніх. Гайдук почувається «невільником» влади, але супротивники його бояться, роблять кілька спроб замахів на нього. Фактично цей роман — сповідь людини на вершині влади, яка чесно зізнається: про яку демократію може бути мова, коли я обороняю державу і коли йдеться про те, бути чи не бути цій державі? Інша думка, яку проводить автор через цю книжку: ми навіть не розуміємо, яке випробування владою проходить віддана і патріотична людина. Як зауважив Юрій Миколайович: усі події вигадані, окрім тих, які справжні, і всього цього не було, але воно має відбутися...
