Останніми днями в литовських мас-медіа з’являється багато матеріалів на тему саміту Східного партнерства. Це й не дивно, адже тут триває третій саміт, започаткований у Празі 2008 року з ініціативи, яка охоплює шість країн: Україну, Грузію, Молдову, Азербайджан, Білорусь та Вірменію, метою якої є наближення цих колишніх радянських республік до Європи.
Очікується, що вперше в цьому саміті візьмуть участь усі глави держав країн-членів Європейського Союзу. Не виключено, що це пов’язано з бажанням Європи продемонструвати інтерес до цієї ініціативи й, можливо, навіть дати їй друге дихання всупереч тому, що Україна, скоріше за все, таки не підпише Угоду про асоціацію, а лише угоду про «відкрите небо». Зважаючи на це, парафування Угоди про асоціацію з Грузією та Молдовою навряд чи можна вважати великим успіхом диверсифікованої політики Східного партнерства ЄС.
Тож у центрі уваги цього саміту є Україна, яка, мабуть, вперше в історії відносин ЄС з іншими країнами, які хочуть вступити в євро спільноту, заявила, що її не влаштовує вже парафована Угода.
Утім, ще до саміту, в якому візьме участь Президент України Віктор Янукович, світові та й литовські ЗМІ однозначно пишуть, що Росія виграла «війну» за Україну. Хоча оглядач британського журналу The Economist Едвард Лукас заявив в інтерв’ю балтійському інтернет-порталу DELFI, що Росія виграє битви, але не війну.
Насправді всі західні експерти, з якими вдалося поспілкуватися авторові під час відкриття дводенного Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, який відкрився напередодні саміту, вважають дуже несподіваним рішення України призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію. Всі звертали увагу на те, що текст Угоди було погоджено з нинішньою владою ще 2011 року й парафовано торік і досі не виникало питань. Зокрема, американський експерт, який є близьким до Банкової, у розмові сказав «Дню», що це погане рішення, хоча й легітимне. А якщо виникла така ситуація, проблеми в економіці, то це провина українського уряду, який нічого не робив, вважає він. З іншого боку, співрозмовник зазначив, що США заслужили цю поразку, бо не звертали уваги на Україну. За його словами, в американській адміністрації уже не так і гостро ставляться до питання Тимошенко. Також цей аналітик сказав, що названа сума $20 млрд для США фактично дорівнює штрафу, який сплатила провідна американська фінансова компанія.
Інший співрозмовник, британський аналітик, який багато років займається Східною Європою, також вважає, що Україна безпідставно висуває вимоги до Європи, щоб та допомогла Україні справитися з фінансовими проблеми. У цьому винна сама влада, яка чомусь в останній момент побачила проблеми, наголосив співрозмовник, і навряд чи в цьому може допомогти Україні Росія, зазначив він.
• Тим часом словацькі та литовські аналітики говорять більше про інтерес їхніх країн, який полягає в тому, щоб Угоду підписати.
Литовський високопоставлений дипломат сказав «Дню», що офіційний Вільнюс сподівається, що Угоду буде підписано. Треба переговорити з Президентом, і тоді все буде зрозуміло, сказав він.
Якщо європейці не хочуть бачити за паузою в євроінтеграції фінансових проблем, то українські аналітики більш відверто говорять про це. І більше того, зазначають, що перший транш уже пішов із Росії до України за призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію, сказав співрозмовник «Дня». За його словами, наступний транш може піти після того, як Україна вийде з договору про енергетичне співтовариство, підписаного нинішньою владою. І тут Київ наводить залізний аргумент: що зробила Європа, ЄС, щоб зупинити будівництво обхідних газопроводів, зокрема Південного потоку, який проходить через п’ять країн ЄС.
Чимало з учасників форуму Громадянського суспільства все-таки сподівається на те, що саміт буде успішним.
Тим більше, що федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель в інтерв’ю ТСН сказала, що у Вільнюсі сподівається зустріти Президента України Віктора Януковича і сказати йому, що запрошення підписати Угоду про асоціацію з ЄС — в силі. А від такого запрошення, зрозуміло, не можна відмовлятися. Тим більше, що український Президент ще не зустрічався віч-на-віч із лідером найпотужнішої країни в Європі, яка, по суті, визначає політику ЄС. Як ми пам’ятаємо, свого часу попередній президент Віктор Ющенко проігнорував запрошення «залізної фрау» повечеряти, і після цього він жодного разу не зустрічався з нею, і, можливо, й через це також Україна не отримала бажаного ПДЧ у Бухаресті на саміті НАТО 2008 року.
Тому попри те, хоч би що пообіцяв російський президент Володимир Путін, вибір варто зробити на користь Європи, яка не кине Україну напризволяще, що було продемонстровано, зокрема, на прикладі Греції. До цього часу, як зазначив єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле, ЄС надав Україні понад три мільярди євро допомоги. Інша річ, чи ефективно використовується ця допомога.
• Екс-президент Європарламенту Пет Кокс розповів у своєму виступі перед більше ніж 300 представниками громадянського суспільства і понад сотнею журналістів із країн Східного партнерства, що лише тиждень тому на 18-й зустрічі з Президентом Віктором Януковичем було заявлено про те, що Україна призупиняє процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію. За його словами, цю тему вперше було порушено на 25-й зустрічі з українським прем’єром Миколою Азаровим.
Кокс вважає, що, можливо, насправді це рішення української влади викликано тиском Росії. Пізніше в коментарі журналістам він сказав, що Україна має реалістично ставитися до проблем, а зі свого боку ЄС не повинен покидати молодь, яка продемонструвала мітингами на вулицях України, що бачить майбутнє в Європі. «У нас є зобов’язання, щоб задовольнити їхні прагнення, і тому двері Європи мають бути відкритими», — наголосив Кокс. Він також сказав, технічно місія Кокса—Квасневського завершується самітом у Вільнюсі. Кокс зазначив, це вибір суверенної України — куди рухатися і підписувати чи не підписувати Угоду про асоціацію. Разом із тим він наголосив: немає причин, щоб ці умови, які ставилися перед Україною з боку ЄС, змінилися, у тому числі щодо Тимошенко.
Тим часом президент проекту перехідних демократій Брюс Джексон у своєму короткому виступі на панелі «Стан демократії в країнах Східного партнерства» зазначив, що Європі не треба застосовувати одну метрику для оцінки стану демократії в країнах цього регіону. Україна за рівнем плюралізму, толерантності набагато просунулася до демократії серед цих держав. «Треба дивитися іншими очима на демократію в цій країні, де Верховна Рада є клубом п’яти партій, які зовсім не є прикладом демократії», — сказав Джексон. Він також вважає, що Заходу треба переглянути ідею експорту цінностей і трішки зменшити свої амбіції. Залучення зокрема України має тривати довгий час, і потрібно використовувати економічні інструменти для поширення демократії, на чому досі щодо України не ставився акцент.
До речі, під час форуму стало відомо, що держсекретар Джон Керрі відвідає наступного тижня Молдову. Це є знаком того, що США високо оцінюють прогрес цієї країни на шляху інтеграції в ЄС. Адже Молдова повністю виконала умови для запровадження безвізового режиму з ЄС. Як зазначив у своєму виступі єврокомісар Штефан Фюле, позавчора, 27 листопада, Єврокомісія заявила, що рекомендуватиме Європейській Раді скасувати візовий режим із Молдовою. І до того ж сьогодні тут, у Вільнюсі, буде парафовано Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі між ЄС та Молдовою.
Відтак Україні не варто вагатися зі своїм стратегічним вибором, а підписувати Угоду про асоціацію. Тоді не виключено, що держсекретар США Джон Керрі скоригує свою програму і з Молдови полетить до Києва. А підтримка США є дуже важливою, до того ж вона допоможе Україні протистояти тиску Росії.
Джерело в Єврокомісії сказало «Дню», що навіть за готовності українського Президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію тут у Вільнюсі, навряд чи це буде можливо. «Існують умови, які Україна має виконати, — наголошує співрозмовник, — І тому лідери Європейського Союзу після розмов з Януковичем вирішать, чи достатньо зроблено Україною для того, щоби піти на такий крок. Тобто, все залежить від глав держав та урядів країн Євросоюзу».
