Сьогодні завершується візит президента Польщі Александра Кваснєвського до Росії, який аналітики схильні розцінювати як спробу зняти чи хоча б пом’якшити негативну реакцію росіян, викликану орієнтацією Польщі на Захід та її приєднанням до НАТО.
Поляки не бажають позбуватися перспектив, пов’язаних із величезним російським ринком, де якісніші й дешевші польські товари з успіхом конкурують із місцевими. Ілюстрацією на підтвердження цього стало запрошення президентові Єльцину відвідати Польщу в грудні цього року.
Проте в сенсі політичного союзництва поляки все ще зорієнтовані на Київ. Показовим є зокрема й те, що Кваснєвський спершу поїхав до України, а вже потім до Росії. Його заяви в Харкові значно «тепліші», ніж заяви під час бесід, принаймні офіційних, Кваснєвського з Єльциним. Так, на прес-конференції в Харкові президент Польщі зауважив, що його країна з радістю вітає консультації України з ЄС, її готовність приєднатися до Всесвітньої торговельної організації. Схоже, що поляки вже зробили крок, який веде від «радісного вітання» до підтримки вимог України надати їй статус асоційованого члена в ЄС і повноправного у ВТО.
Величезний дефіцит України у торгівлі з Польщею, особливо помітний, якщо враховувати товари, що надходять через треті країни. Польський президент намагався заспокоїти Київ розумуваннями на кшталт того, що Польща теж має загалом від’ємне сальдо у торгівлі за рахунок Заходу, у першу чергу Італії, Німеччини, Великої Британії. Для України в цьому втіха мала, оскільки Польща принаймні має на кому відіграватися за свої економічні невдачі на західних ринках, а Україні для цього довелося б шукати якісь уже зовсім дикі країни.
За словами польського президента, «наступне сторіччя буде сторіччям миру, діалогу, співробітництва, але й жорсткої конкуренції». Умовами конкурентоспроможності української продукції Кваснєвський назвав розвиток науки й техніки в нашій країні.
В Україні діє понад триста спільних з Польщею підприємств, зокрема два спільні банки у Харкові та Львові, а також виробляються комбайни «Бізон». Польський президент став першим лідером іноземної держави, що відвідав колись «суперсекретний» танкобудівний завод імені Малишева в Харкові — гордість радянського, а тепер українського ВПК.
Український і польський президенти погодилися спільно діяти на міжнародній арені, зокрема у справі недопущення ізоляції Білорусі. У той же час, за словами Кваснєвського «ми поговорили з Президентом Кучмою і дійшли висновку, що незрозумілі дії нашого сусіди є небезпечними». Росіяни після виявів бурхливих антинатовських емоцій уже й не мріють, щоб, поляки звіряли чи, принаймні, координували свою зовнішню політику з їхньою.
Залишається дивуватися терплячості поляків, простягнута рука яких раз у раз наштовхується на аморфну, недієздатну, а часом таку, що негарно пахне, реальність української політики.
