Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Польща зобов’язується посилити східний кордон

1 серпня, 2002 - 00:00

Проблема необхідності посилення польсько-українського кордону дискутується вже не перший рік. У громадській думці Західної Європи, та й Польщі давно вже склалося уявлення про Україну як джерело нелегальної міграції (і частково це відповідає дійсності — чимало українців нелегально працюють в різних європейських країнах), злочинності (українські злочинні угруповання в Польщі, Чехії, Словаччині теж не сприяють покращенню іміджу країни) і так далі. Європейський Союз, вимагаючи пожорсткішання контролю від країн-кандидатів, одночасно допомагає в облаштуванні західних кордонів України — про це, зокрема, йшлося на всіх останніх зустрічах між керівництвом Союзу і України, повідомлялося й про виділення коштів за лініями технічної допомоги. Поляки, до речі, оголосивши про додатковий набір у сили охорони кордону, підкреслили, що більшість новобранців будуть професійними військовими, а не призовниками. Створюватимуться нові прикордонні застави, закупатиметься нове обладнання (в німецькому федеральному відомстві поліції, до речі, із здивуванням відзначали, що подеколи обладнання у поляків — сучасніше за те, яке мають німецькі прикордонні пости).

Отже, ЄС прагне захистити себе від небажаних гостей (нелегалів, передусім, з азійских країн, а також зброї, наркотиків), і не бачить для досягнення цієї мети іншого шляху, як фактичне спорудження нової стіни.

«Ми не хочемо, щоб кордон розділяв два різні світи», — можна почути в офіційних установах Варшави, Берліна, Брюсселя та інших європейських столиць. Але де-факто йде саме до цього: перший крок уже зроблено із запроважденням візового режиму для українців урядами Чехії, Словаччини, Болгарії. Польща, найменш у цьому зацікавлена, оголосила про наміри запровадити візовий режим з 1 липня наступного року. Очевидно, приблизно у цей час запровадить візовий режим і Угорщина. Наскільки реально пожорсткішання прикордонного контролю для законослухняних громадян сприяє загальноєвропейській безпеці, на фактах говорити важко, оскільки їх просто немає. Оголошено, зокрема, що в чеських судах слухаються 18 справ громадян України — отже, насправді не українці створювали загальну кримінальну картину Чехії. Статистику про те, скільки нелегальних мігрантів, що перетнули український кордон, виявлено й затримано зокрема, в Німеччині, у Німецькому федеральному відомстві поліції надати «Дню» не змогли, так само як і статистики про те, скільки виходців з Південної Америки, більшість країн якої не мають візового режиму з країнами ЄС, або з Північної Африки, де є свої способи обійти вимоги, нелегально живе й працює в Західній Європі. Аргументи, що пожорсткішання режиму перетину кордонів просто негативно позначається на законослухняних громадянах, у розрахунок не приймається — оскільки рішення базуються на недоведених, але ефективних стереотипах. Щодо Польщі, то попри запевнення, що шукається й буде знайдено такий спосіб візового режиму для українців, який буде максимально простим і дешевим, сьогодні у Варшаві ніхто нічого конкретного сказати не може. Відомо, однак, що вже після свого приєднання до ЄС Польща ще кілька років не буде повноправним членом Шенгенської угоди — отже, вона зможе видавати візи тільки для відвідання Польщі. Зрозуміло, що вже наступного року значно скоротяться показники числа перетину кордонів і обсягів двосторонньої торгівлі, зрозуміло, що незадоволеними будуть на Сході й Півдні Польщі, де дуже багато що залежить від бізнесу з Україною. Проте це вважається прийнятною платою за право повернутися до Європи.

Пропозицій щодо уникнення ізоляції України від європейських процесів (а таке почуття неминуче наступить для більшості українців) із запровадженням візового режиму не бракує, проте вони так досі не оформлені у конкретні рішення і часто (з боку офіційних і дослідницьких структур країн ЄС) базуються на явному нерозумінні ситуації, особливо з урахуванням перспектив. Це можна сказати про пропозиції вироблення відносин з Україною в контексті спільного економічного простору ЄС — Росія, про спробу запровадження моделі відносин «особливого сусідства» між розширеним ЄС і Україною, Молдовою і Білоруссю, про заяви щодо того, що посилення прикордонного режиму для українців допоможе боротися з нелегальною міграцією та криміналітетом. Втім, не секрет, що ЄС взагалі комфортно почувався б без жодних розширень і тим більше — без необхідності думати про Україну. Щоправда, і в тому, щоб запровадити сучасний і ефективний контроль на кордонах нічого поганого немає — адже, згадується, що навіть на найбільшому в Європі й начебто сучасному переході Краковець (Україна) — Корчова (Польща) сьогодні доводиться чекати черги по кілька годин з кожного боку.

Кордон завжди існує для того, щоб розділяти (тому «кордонів дружби» насправді не буває в принципі). Інше питання — з якою метою.

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Газета: 
Рубрика: