Керівництво НАТО відкинуло передані через міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка та російського прем’єра Євгена Примакова пропозиції президента Югославії Слободана Мілошевича щодо припинення вогню. «Сигнал, якого міжнародна спільнота очікує, — це відведення югославських військових і напіввійськових формувань з Косово», — заявив канцлер ФРН Герхард Шрьодер від імені Євросоюзу, в якому він зараз головує, повідомляє АП. Тільки після цього Захід згоден припинити бомбардування. Президент США Білл Клінтон додав, що окрім повного виведення військ з бунтівної провінції Белград має згодитися і на введення туди миротворчого контингенту НАТО. Пропозиції ж Мілошевича у викладі Примакова виглядали вкрай розпливчастими. Окрім загальних декларацій про розв’язання проблеми шляхом переговорів, Мілошевич пообіцяв відвести з Косово частину військ, але тільки після припинення бомбардувань. Окрім того, югославський президент визнав, що всі біженці-албанці з Косово (а їх чимало — за останні 6 днів, за оцінками НАТО, 118 тисяч осіб) залишаються громадянами Югославії і в принципі можуть повернутися додому. Тарасюк, на відміну від Примакова, не оприлюднював результатів своєї розмови з Мілошевичем, але в інтерв’ю Бі-Бі-Сі визнав, що югославський лідер пропонував йому передати Заходу ті ж пропозиції, що й на день пізніше Примакову. Відтак міністр закордонних справ Великої Британії в розмові з Тарасюком у Лондоні позитивно оцінив «прагнення України сприяти мирному розв’язанню конфлікту», — і на цьому українську миротворчу місію можна вважати завершеною.
Натомість НАТО нарощує тиск на Югославію. Лідери членів Альянсу не шкодують епітетів для Мілошевича та його уряду: «геноцид», «криваві банди» — це ще не найжорсткіші визначення. Клінтон навіть сказав, що «Мілошевич може втратити міжнародне визнання свого права на Косово». Словесні атаки підкріплюються атаками цілком конкретними — бомбовими. У штаб-квартирі Альянсу повідомили, що переходять до третього етапу операції, який передбачає бомбові удари по югославських військах на всій території країни, а не лише в Косово. Інтенсивність сухопутних бомбардувань зростає.
На прес-конференції, яку проводили у вівторок увечері для українських журналістів посли усіх країн-членів НАТО, посол Канади Дерек Фрейзер, відповідаючи на запитання «Дня» «Чи готовий Альянс у випадку, якщо авіаударів виявиться недостатньо, аби підірвати здатність югославської армії вести бойові дії проти албанців у Косово, вдатися до використання сухопутних військ?», зауважив, що Генсек НАТО Хав’єр Солана не має повноважень на це, багатозначно додав: «Такі плани мають бути схвалені всіма 19 членами НАТО». Досі керівництво Альянсу категорично заявляло, що сухопутні війська НАТО можуть бути введені до Косово лише зі згоди Белграда. Нині ж можливість прямої інтервенції, як мінімум, не відкидається.
Водночас у відповідях Фрейзера прозвучав цікавий нюанс, якого досі не було: він сказав, що «НАТО вважатиме достатньою для припинення бомбардувань поступкою з боку Мілошевича, якщо той у повному обсязі виконуватиме угоду від 24 жовтня минулого року». Але ця угода не передбачає введення військ Альянсу до Косово. НАТО послаблює свою жорстку позицію?
