Напередодні візиту до Франції прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв дав інтерв’ю Le Figaro i AFP, в якому заявив, що не виключає свого повернення в Кремль. На цю заяву вже відреагували російські ЗМІ. Деякі навіть іронічно. Пропонуємо нашим читачам статтю Олександра Мінкіна.
Сенсація! Прем’єр-міністр Медведєв заявив, що хоче ще разок стати президентом Росії. Він зробив це в інтерв’ю французькій пресі. Його запитали: «Чи хочете ви повернутися до Кремля у майбутньому?». Відповідь (як завжди) багатослівна, надмірно красива. Але суть зрозуміла — хоче.
... І все було б більш-менш правильно, якби на календарі був листопад 2017 року (століття Великої революції). Але всього через півроку після інавгурації Путіна — зарано, чи не так?
Він заявив, що готовий повторно увійти в річку, яка називається «Кремль». Нервові люди кинулись в інтернет: дивитись новини. Там що — хтось помер? смертельно хворий?
Медведєв міг сказати: «Більше не хочу» (політики лицемірять легко). Міг сказати: «Рано ще про це думати. Та й недоречно».
Але Медведєв почав обговорювати умови. Своє здоров’я, «довіру людей», «сукупності чинників»... Ця пісня знайома; він співав її 2010-го, 2011-го — аж до 24 вересня, коли (невідомо навіщо) відкрив світові таємницю: Путін з ним про все домовився, виявляється, ще 2007-го. Це означало, що він роками морочив голову всім. Зокрема тим самим людям, які повинні щось там комусь там довірити, а по-російськи — проголосувати.
«Як народ вирішить», — повторює Медведєв, вивчив напам’ять. Хитрого немає, рецепт відомий:
а) 70 кілограмів чарівника Чурова; точніше: Чуров повністю — з бородою, очима, усміхненим ротом;
б) зняти з виборів незручних кандидатів (можна й посадити);
в) 30 тисяч урн для голосування вдома;
г) залишити єдиним противником — Жириновського; розповісти на всіх телеканалах про його орієнтацію, про любов до дітей... — хороший штабний прийом.
За такої умови «Эхо Москвы» і «МК» самі почнуть агітувати за «М», тільки б не «Ж». (Кабінку для голосування відтоді всі називатимуть «два нулі».)
Заява місцями дивна. «Ніколи не треба від чогось відмовлятись». Та ми щодня відмовляємось від усяких непристойних пропозицій: покурити, понюхати, роздягтися в непідходящій компанії.
Будь на місці французів журналіст «МК», він (почувши красиву відповідь про довіру людей, про двічі в річку) поставив би правильне запитання:
— А коли ви з Путіним про це домовились?
Не «чи домовилися ви з Путіним?», а «коли це сталося?».
«В одну річку не можна увійти двічі, — сказав Геракліт 2500 років тому, — тому що все тече, все змінюється». Але Кремля (в наші дні) це не стосується. Там нічого не змінюється. Значить, це не річка, а стояче болото.
Можна і в одну й ту саму воду увійти двічі. Але вона вже брудна; і її не міняли як мінімум з 2007-го, а може, і з 1999-го. А може, й з 1996-го, коли Єльцина тягнули вдруге в одну й ту саму воду.
Люди? Рейтинг Єльцина був 2%. Який наразі реальний рейтинг Медведєва — не знаємо, але навряд чи менший.
Мало? Олігархи, якщо захочуть — зроблять. Це буде простіше, бо порівняно з Єльциним-96 у Медведєва величезна перевага: не запійний.
...Боже мій! Невже?! Невже це безрозсудне збільшення штрафу — до 500 тисяч рублів — початок президентської кампанії? Зараз запровадять, усі завиють, років зо два повиють, потім Медведєв скасує, і народ зі сльозами на очах дякуватиме: рятівник, батько рідний!
А може, й пітьма, яку він нам влаштував (скасувавши зимовий час), це не дурість, а продуманий план. Ближче до справи скасує чорну ніч — і знову оплески.
Напередодні візиту до Франції прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв дав інтерв’ю Le Figaro i AFP, в якому заявив, що не виключає свого повернення в Кремль. На цю заяву вже відреагували російські ЗМІ. Деякі навіть іронічно. Пропонуємо нашим читачам статтю Олександра Мінкіна.
Сенсація! Прем’єр-міністр Медведєв заявив, що хоче ще разок стати президентом Росії. Він зробив це в інтерв’ю французькій пресі. Його запитали: «Чи хочете ви повернутися до Кремля у майбутньому?». Відповідь (як завжди) багатослівна, надмірно красива. Але суть зрозуміла — хоче.
... І все було б більш-менш правильно, якби на календарі був листопад 2017 року (століття Великої революції). Але всього через півроку після інавгурації Путіна — зарано, чи не так?
Він заявив, що готовий повторно увійти в річку, яка називається «Кремль». Нервові люди кинулись в інтернет: дивитись новини. Там що — хтось помер? смертельно хворий?
Медведєв міг сказати: «Більше не хочу» (політики лицемірять легко). Міг сказати: «Рано ще про це думати. Та й недоречно».
Але Медведєв почав обговорювати умови. Своє здоров’я, «довіру людей», «сукупності чинників»... Ця пісня знайома; він співав її 2010-го, 2011-го — аж до 24 вересня, коли (невідомо навіщо) відкрив світові таємницю: Путін з ним про все домовився, виявляється, ще 2007-го. Це означало, що він роками морочив голову всім. Зокрема тим самим людям, які повинні щось там комусь там довірити, а по-російськи — проголосувати.
«Як народ вирішить», — повторює Медведєв, вивчив напам’ять. Хитрого немає, рецепт відомий:
а) 70 кілограмів чарівника Чурова; точніше: Чуров повністю — з бородою, очима, усміхненим ротом;
б) зняти з виборів незручних кандидатів (можна й посадити);
в) 30 тисяч урн для голосування вдома;
г) залишити єдиним противником — Жириновського; розповісти на всіх телеканалах про його орієнтацію, про любов до дітей... — хороший штабний прийом.
За такої умови «Эхо Москвы» і «МК» самі почнуть агітувати за «М», тільки б не «Ж». (Кабінку для голосування відтоді всі називатимуть «два нулі».)
Заява місцями дивна. «Ніколи не треба від чогось відмовлятись». Та ми щодня відмовляємось від усяких непристойних пропозицій: покурити, понюхати, роздягтися в непідходящій компанії.
Будь на місці французів журналіст «МК», він (почувши красиву відповідь про довіру людей, про двічі в річку) поставив би правильне запитання:
— А коли ви з Путіним про це домовились?
Не «чи домовилися ви з Путіним?», а «коли це сталося?».
«В одну річку не можна увійти двічі, — сказав Геракліт 2500 років тому, — тому що все тече, все змінюється». Але Кремля (в наші дні) це не стосується. Там нічого не змінюється. Значить, це не річка, а стояче болото.
Можна і в одну й ту саму воду увійти двічі. Але вона вже брудна; і її не міняли як мінімум з 2007-го, а може, і з 1999-го. А може, й з 1996-го, коли Єльцина тягнули вдруге в одну й ту саму воду.
Люди? Рейтинг Єльцина був 2%. Який наразі реальний рейтинг Медведєва — не знаємо, але навряд чи менший.
Мало? Олігархи, якщо захочуть — зроблять. Це буде простіше, бо порівняно з Єльциним-96 у Медведєва величезна перевага: не запійний.
...Боже мій! Невже?! Невже це безрозсудне збільшення штрафу — до 500 тисяч рублів — початок президентської кампанії? Зараз запровадять, усі завиють, років зо два повиють, потім Медведєв скасує, і народ зі сльозами на очах дякуватиме: рятівник, батько рідний!
А може, й пітьма, яку він нам влаштував (скасувавши зимовий час), це не дурість, а продуманий план. Ближче до справи скасує чорну ніч — і знову оплески.
Які відкриваються перспективи! У Юргенса і йому подібних — свято: починаємо вигадувати Стратегію! Пані та пани з Вищої школи економіки (вихователі молодих людожерів) запропонують усілякі програми, інтелігенція вигадає колективний лист, підключиться «великий уряд», «Единая Россия», патріарх благословить...
А ще журналіст запитав би:
— Якщо ви хочете в Кремль, чому не пішли одразу на другий термін? Бо Путін не велів? Якщо так, ви — не лідер. А значить — не годитесь у президенти.
... А ще запитав би:
— Навіщо ви постійно рекламуєте чуже: iPhone, BMW, Facebook, Canon? Ну хоча б ставили поряд із собою пляшку квасу, коли даєте телеінтерв’ю.
... А тепер ось у нас прем’єр-міністр хоче стати президентом. Учора (вилазячи з BMW, ціною в 150 тисяч доларів) штрафи запропонував, що перевищують річну зарплату вчителів-лікарів. Сьогодні — довічно не пускати на стадіон хуліганів. Як він збирається їх мітити? Браслет на ногу? Китайські браслети будуть чи німецькі?
...У Кремль? А може, ще кудись?
Знаємо, що ці замітки читають і жінки. А то писали б матом — виходило б і коротше, і зрозуміліше, і з точною адресою в кінці.