Українське законодавство для українського Президента не указ. Принаймні таке враження може скластися після виступу Віктора Януковича в Парламентській асамблеї Ради Європи в Страсбурзі. Відповідаючи на запитання делегатів, Президент України заявив, що Голодомор був загальною трагедією народів СРСР, а не лише українців. «Визнавати Голодомор як факт геноциду якогось народу неправильно й несправедливо. Це була загальна трагедія народів, держав, що входять у СРСР», — сказав Янукович, зірвавши оплески російської делегації. За словами Януковича, Голодомор був «наслідком сталінського тоталітарного режиму і його ставлення до людей». Так Україна з легкої руки її лідера потрапила в незручне становище, в першу чергу, з юридичної точки зору. Адже ніхто не скасовував закон, який Верховна Рада України прийняла 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні». Цей документ трактує події 1932—1933 років, як геноцид українського народу. А 6 березня 2010 року Апеляційний суд міста Києва виніс рішення, у якому стверджується: «досудовим слідством встановлено, що керівництво більшовицького тоталітарного режиму — Сталін (Джугашвілі) Й.В., Молотов (Скрябін) В. М., Каганович Л. М., Постишев П.П., Косіор С. В., Чубар В. Я. і Хатаєвич М.М. у 1932—1933 роках на території УСРР вчинили геноцид частини української національної групи». Нагадаємо, що ця постанова не оскаржена й не скасована. Українська делегація від опозиції у Парламентській асамблеї Ради Європи продемонструвала своє ставлення до промови Президента України промовистим жестом — учасники делегації вийшли із сесійної зали на знак протесту. Народний депутат, член парламентської делегації України в ПАРЄ Ольга Герасим’юк зазначила, що представники української опозиції протестували, зокрема, проти здачі українських інтересів. «Тому що це виступав не Президент України, а губернатор української області Російської імперії», — заявила вона. Ольга Герасим’юк також зазначила, що демарш українських депутатів було помічено колегами з інших країн. Крім того, вона не виключила, що звертатиметься по допомогу до групи Народних партій у ПАРЄ, до якої, зокрема, входять українські депутати від НУ-НС і БЮТ, у тому числі — стосовно можливості провести на наступній сесії ПАРЄ у червні термінові дебати щодо стану демократії в Україні.
КОМЕНТАР
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України:
— У 2006 році це питання розглядав український парламент, 226 депутатів проголосували за визнання Голодомору геноцидом. Партія регіонів на чолі з Віктором Януковичем виступила проти такої характеристики. Отже, Янукович продовжує попередню політику.
Тепер Президент України виступає з позиції російської сторони. Це, звичайно, прикро, адже близько половини населення України вважає Голодомор геноцидом. За ці останні два роки було надруковано багато матеріалів, які доводять сталінський злочин, показують його масштаби і, ясна річ, це потрібно обгрунтувати з юридичної точки зору: історики зробили багато, юристи — мало. Я вважаю, треба продовжувати роботу. Рано чи пізно ми доведемо те, що Голодомор був геноцидом, тому що за кордоном — і у Франції, і у Великій Британії, є вчені, які займаються вивченням цієї проблеми. Ця тема набула міжнародного характеру.
Ясно одне — український Голодомор зовсім не схожий на інші види геноциду, до яких усі звикли — єврейський Голокост і турецька різанина, коли загинуло 1,5 млн. вірмен від рук крайніх правих сил — младотурків. Український Голодомор тривалий час був у інформаційній блокаді. Нам треба сказати одне — ця акція по знищенню українців була здійснена в суворій таємниці. В основі українського Голодомору відбувалася конфіскація усього продовольства — не хліба, як скрізь, а усіх продуктів харчування. Тому голод, що був в Україні, мав інший характер, ніж у інших регіонах. В Україні він був ширший і глибший, так само, як і в Казахстані.
Цей голод відповідає усім пунктам конвенції ООН про геноцид. А те, що Росія усілякими способами хоче уникнути такого визначення в міжнародному аспекті, теж цілком зрозуміло. Росіяни бояться, що прийде новий уряд, який поставить питання про компенсації. До цього часу питання про компенсації колишній президент Ющенко не ставив. Але з боку окремих діячів такі заяви робляться.
Росія має важелі впливу на сучасне політичне керівництво. Ясно одне, нам треба звільнятися від енергетичної залежності від РФ. Нам треба зміцнювати нашу економіку, щоб наші політичні керівники могли себе більш вільно почувати, щоб ми мали право на власну історію, на власну державу.
