Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Примаков не хитруватиме?

28 листопада, 1998 - 00:00

У Москві відбулася зустріч прем’єрів 12 країн СНД (на фото), на якій обговорювалися спільні шляхи виходу із важкої економічної ситуації, що склалася, й міри, спрямовані на подолання фінансової кризи спільними зусиллями. Ці ідеї, за словами прем’єра РФ Євгена Примакова, буде узагальнено в певний документ, який стане планом спільного виходу з економічної кризи, — повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Дуже важливим» назвав глава російського уряду й питання про реформування структури СНД, з основною доповіддю з якого на засіданні ради виступив виконавчий секретар СНД Борис Березовський. Учасники зустрічі, за словами пана Примакова, «взяли до відома запропоновану схему».

Тим часом багато аналітиків зазначають, що міра впливу Бориса Березовського, котрий контролює «прохідність кремлівських коридорів», помітно впала і зв’язують це саме з призначенням на пост прем’єр-міністра Росії Євгена Примакова.

Цьому може бути кілька пояснень. По-перше, Примаков (на відміну, скажімо, від Черномирдіна чи Лебедя) нічим не зобов’язаний Березовському. По-друге, Примаков довгий час очолював Службу зовнішньої розвідки Росії й, отже, достатньою мірою володіє як інформацією, так і впливом на одну із найпрофесійніших і в той же час, внаслідок специфіки розвідки, найзакритіших для сторонніх силових структур Росії. І, нарешті, найголовніше, Примаков, схоже, не має наміру грати з БАБом у залаштункові ігри.

І це, очевидно, для нього найвиграшніша позиція. Тому що обіграти або використати пана Березовського, граючи за його правилами, ще не вдавалося нікому. Це підтверджують і слова іншого «неслабкого» майстра залаштункових інтриг, колись могутнього голови служби безпеки президента РФ, а нині депутата Держдуми Олександра Коржакова про те, що ніхто не зможе перехитрити Березовського.

Ось Євген Примаков і не хитрує (принаймні зовні це виглядає так). Він підкреслено ставиться до Березовського як до посадової особи, нехай навіть і дуже високого рангу. І все. Схоже, Борис Абрамович, зіткнувшись із такою підкреслено державною позицією прем’єра Росії, дещо розгубився. Але Березовський не був би Березовським, якби, зазнавши невдачі зі спробою посадити в крісло прем’єра свою людину, тут же не розвинув би шаленої активності на інших напрямах, наприклад, у реформі СНД.

Запропонований ним механізм реформування, на думку газети «Московские Новости» передбачає, що «суверенні держави перетворюються на пайовиків певного політико-інвестиційного фонду». «Справа в тій ролі, яка взагалі відводиться у «моделі Березовського» суверенним державам. Якщо їхні повпреди де-факто призначаються виключно за згодою виконавчого секретаря, вони не можуть контролювати його діяльність. Більше того, Рада глав держав і взагалі може не збиратися протягом якогось терміну, оскільки виконавчий секретар має право організувати ухвалення будь-якого рішення «у робочому порядку» — шляхом обльоту столиць і отримання візуючих підписів».

№229 28.11.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Дмитро СКРЯБІН, «День»
Газета: 
Рубрика: