Традиційно в Посольстві РФ в Україні відбувся прийом на честь Дня дипломата, заснованого російським урядом у 2000 році. Привітати «іменинників» прийшли представники політичного й бізнес-бомонду, колеги-дипломати країн, акредитованих в Україні, діячі науки та культури. Так звана протокольна частина була дуже недовгою: посол Віктор Чорномирдін вручив орден «Дружба» президентові Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган Тел» Канафію Хуснутдінову, а потім гостей пригощали високим мистецтвом. Музичний дипсалон відкрився під запалювальну народну татарську пісню у виконанні тріо «Молоді серця»; монолог Тетяни Ларіної з пушкінської поеми «Євгеній Онєгін» прочитала 11-класниця 22-ї київської школи Ліля Михайлова (ця декламація присвячувалася Дню пам’яті російського класика, що збігся в часі зі святом дипломатів РФ). Далі на імпровізовану сцену вийшла представниця народної дипломатії, відома українська піаністка Євгенія Басалаєва. Вона віртуозно виконала фрагменти з «Картинок з виставки» Мусоргського, а її учні (фортепіанний квінтет, лауреати III Міжнародного конкурсу ім. С. Танєєва) зіграли «Скерцо» Танєєва. Почесна місія завершити святкову програму випала одеському співакові Олександру Стрюку. Присутні насолоджувалися романсами Корсакова та Рахманінова у його виконанні. Символічно, що посольські вечори дарують зустрічі не лише з відомими майстрами, а й знайомлять із тими, хто робить свої перші кроки в мистецтві. Якщо концерт можна порівняти з аперитивом, то далі гостей пригощали стравами російської, української й татарської кухні. У залі панувала дружня атмосфера. Завсідників дипсалонів приваблює можливість поспілкуватися тет-а-тет з політиками, обговорити питання без протоколу. «День» привітав господарів вечора зі святом і попросив відповісти на кілька запитань.
«Щороку ми намагаємося по-особливому відзначити своє професійне свято. Ми наче перегортаємо сторінки дипломатичної історії, не забуваючи, що був тривалий період, коли вона була спільною для України та Росії, зокрема пам’яті тих дипломатів, які в різні століття й різні роки захищали інтереси нашої держави. Вдень ми поклали квіти й вінки до могили адмірала Путятіна — видатного військового й дипломата ХІХ ст. Традиційно їздимо до Чернігова, щоб ушанувати пам’ять російського консула Щербини, котрий загинув на початку ХХ ст. від рук терористів. Він був легендарною особистістю. Його загибель приголомшила, й коли його ховали, попрощатися з дипломатом вийшли майже всі жителі Чернігова. Таких сторінок дуже багато, їх треба не забувати. І, звісно, в День російської дипломатії ми говоримо про сьогодення, про нашу роботу, людей — сучасних дипломатів, і сьогоднішні міжнародні проблеми, які треба вирішувати», — сказав радник-посланник Посольства РФ в Україні Всеволод ЛОСКУТОВ.
— От про сучасні проблеми давайте й поговоримо. Що, на ваш погляд, слід зробити нашим країнам, аби пом’якшити наслідки світової економічної кризи?
— Слід тісніше співпрацювати між собою. Сьогодні діалог між Україною та Росією йде на рівні прем’єр-міністрів. Важливі економічні питання обговорювалися в Москві під час декількох зустрічей прем’єрів Юлії Тимошенко й Володимира Путіна. У нас багато спільних проблем, що виникають, породжуючи кризу. Нам треба інтенсивніше вести діалог, розробляючи спільні заходи, щоб запобігти найгіршим прогнозам; ослабити удар кризи; допомогти людям вийти з лабіринту економічних проблем. Ми повинні координувати антикризові заходи. У цьому питанні велику роль мусять зіграти парламенти. Ми сподіваємося, що відновить роботу Міжпарламентська комісія із співпраці (є домовленість, що найближчим часом зустрінуться її члени від Верховної Ради й Держдуми та Ради Федерації Росії — треба уточнити лише дату). Від парламентаріїв багато чого залежить, бо саме вони ухвалюють закони держав; багато залежатиме від представників виконавчої й законодавчої влади, а також регіонів, а всі разом зможуть сприяти подоланню світової кризи.
— У ЗМІ пройшла інформація, що Росія дасть нашій країні кредит (5 мільярдів дол.), а якими будуть його умови? Зокрема, ходять чутки, що в обмін на кредити Україна віддасть газову трубу; буде подовжено термін перебування Чорноморського флоту Росії в Криму, або йдеться про горезвісний «нульовий варіант» (РФ бере на себе всі борги колишнього СРСР, а наша країна відмовляється від майна СРСР за кордоном — цей договір не ратифіковано ВР)... Як розплачуватиметься Україна?
— Консультації лише почалися. Сторони одна одну вислухали. Поки говорити про якісь результати бесід зарано. Обговорювалися позиції й пропозиції кожної зі сторін. Звісно, ми враховуємо проблеми України, але ви повинні розуміти й наші інтереси. Хотілося б, щоб ці переговори велися в спокійній обстановці. Адже обговорюються важливі питання, й наскільки вони дадуть корисні результати, залежатиме від представників міністерств і відомств обох країн. Ці переговори є ланками, що зможуть скласти ланцюг, що допоможе подолати наслідки кризи. Конкретних деталей зустрічей я не знаю. Нині ваші політики й українські ЗМІ активно обговорюють переговорний процес, коментуючи умови, але домовленості немає, а йде процес обговорення. Я не думаю, що кожний переговорний крок слід обговорювати й широко дебатувати в засобах масової інформації. Йде робота, що потребує вдумливого підходу, й не треба робити поспішних висновків. Ще ні про що не домовилися, а отже, й нічого обговорювати.
— Всеволоде Володимировичу, ви дипломат із великим досвідом, чому з кожним роком відносини між нашими країнами погіршуються?
— Складне запитання. На цю тему треба дивитися ширше. Я не думаю, що відносини між нашими державами й народами погіршуються. Я часто буваю на різних заходах, де присутні й росіяни, й українці. Сьогодні між нашими країнами є певні проблеми, й про це ми повинні говорити відкрито. Треба вести діалог, враховувати інтереси одне одного. Ось це дуже важливо розуміти. Ми пролонгували Договір про дружбу й співпрацю й вважаємо, що його слід продовжити. У цьому Договорі багато корисних і важливих статей, слід продовжувати спільно працювати, вміти слухати одне одного, шукати компроміси, вирішуючи проблеми...
