Програма «Східне партнерство», яка охоплює шість держав пострадянського простору, включаючи Україну, «дуже важлива ініціатива, але ми не задоволені тим, як вона реалізується». Такий тон задав уранці перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць «Східного партнерства» в понеділок у Сопоті міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський. А вже увечері на підсумковій прес-конференції він сказав: жива дискусія показала, що партнерство потрібне — це жива важлива ініціатива. За його словами, зустріч допомогла оцінити, що зроблено в рамках цієї програми і що можна зробити.
Тим часом міністр закордонних справ Іспанії (ця країна 30 червня завершує головування в ЄС) Мігель Ангел Моратінос вважає, що зустріч була абсолютним успіхом і позначилась багатьма символами. «Ми закриваємо головування в ЄС проведенням неформального саміту міністрів закордонних справ країн-учасниць «Східного партнерства» і глав дипломатичних відомств, високопоставлених дипломатів з країн ЄС», — сказав він. За його словами, її проведення є свідченням того, що східний вимір партнерства не конкурує з південним виміром і «ми маємо всі підстави говорити, що «Східне партнерство» є головним пріоритетом ЄС».
Відсутність на цій зустрічі глав зовнішньополітичних відомств ключових європейських країн — Німеччини, Франції та Великої Британії — Сікорський пояснив тим, що важко забезпечити присутність усіх міністрів 27 країн, щоб це збіглося з їхнім графіком. Але разом із тим він сказав, що ці країни представляють міністри у справах Європи чи державні секретарі.
Слід зазначити, що європейські міністри та чиновники відзначали, що серед країн-партнерів лідирує Україна, яка веде одночасно переговори щодо трьох питань: угода про асоціацію, поглиблена зона вільної торгівлі й лібералізація візового режиму.
«Ми вітаємо підписання угоди про демаркацію кордону між Україною і Росією, бо це дозволяє українцям виконати умови угоди про лібералізацію візового режиму. І ми ловимо новий демократичний уряд на слові. Вони обіцяють говорити менше, а робити більше. І тому лише від українців залежить виконання умов різних частин «Східного партнерства», і тоді будемо судити», — сказав Сікорський на брифінгу для групи журналістів від країн-учасниць «Східного партнерства».
Комісар із питань розширення та європейської політики сусідства ЄС Штефан Фюле при розмові з журналістами зазначив, що відношення до реформ у Києві буде визначатися якістю відносин між Україною та ЄС, а не співпрацею Києва та Москви. При цьому він підкреслив, що ЄС завжди закликав Україну підтримувати добрі стосунки з Росією.
«Чим краще партнерство, тим більше ЄС може запропонувати країні-партнеру. А найголовніше, щоб самі країни-члени «Східного партнерства» захотіли провести глибокі реформи і наблизитися до ЄС. Ми можемо критикувати і блокувати допомогу, де це можливо», — наголосив єврокомісар, відповідаючи на запитання, чи може ЄС чинити тиск на країни, які не відповідають демократичним стандартам ЄС, зокрема у дотриманні прав людини і проведення чесних і прозорих виборів.
Говорячи про перспективу скасування візового режиму з Україною, пан Фюле сказав, що відповідний План дій може бути узгодженим цього року. За його словами, оскільки такий план готується в Європейській комісії, тому рішення має ухвалювати Європейська Рада.
Пан Фюле повідомив, що План дій щодо скасування візового режиму з Україною буде розглядатися на засіданні Ради зі співробітництва ЄС 15 червня в Люксембурзі. «На цьому засіданні ми направимо до Києва запитання, щоб уточнити те, що ми знаємо, а також питання, що з’ясувати деякі інші речі. Сподіваюся, що до проведення саміту Україна-ЄС, який пройде пізніше — цього року восени, конкретний план, який приведе нас до безвізового режиму, вже буде схвалений», — зазначив він.
На думку єврокомісара, реалізація цього плану «перш за все буде залежати від українців і від швидкості виконання ними домашньої роботи». Як повідомляє прес-служба МЗС України, глава українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко заявив, що рішення ЄС про скасування віз стало би набагато потужнішим поштовхом для розвитку України, ніж будь-які політичні декларації. Залишається очікувати від української влади конкретних дій з виконання домашнього завдання і тоді можна буде справді сказати, хто більше робить, а не говорить.
Треба віддати належне ЄС, який своїми діями демонструє прозорість у реалізації програми «Східне партнерство». Нагадаймо, що ця ініціатива не дуже сподобалась Росії. Тому у Брюсселі було вирішено залучати до реалізації цієї ініціативи Групи друзів «Східного партнерства» у неформальних рамках. Як пояснив пан Фюле, це робиться з метою, щоб краще координувати донорську активність, а також краще інформувати треті країни про те, що відбувається та буде відбуватися у «Східному партнерстві». Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський вважає, що донорами «Східного партнерства» можуть бути Норвегія, Японія, США та Китай.
Спілкування з паном Фюле показало, що в Брюсселі є люди, які не звертають уваги на невдоволення деяких кіл в старій Європі розширенням ЄС і намагання розпочати дискусію про кордони Євросоюзу. Він зокрема вважає, що не можна вести дискусію про кордони ЄС, коли виклики змінюються швидше, ніж реакція на них, коли населення старіє дуже швидко і з’являються нові центри сили — Китай, Бразилія, Індія.
«ЄС показав, що може не лише розширюватися, а й здійснювати модернізацію всередині. Ми повинні продовжувати цей проект розширення як відображення найуспішнішої політики ЄС. Зовнішня політика — це один із засобів, як не законсервувати ЄС і не втратити його значення. ЄС — це живий організм. Не можна політичними діями обмежувати його діяльність», — наголосив пан Фюле.
Очевидно, що Україні треба активніше здійснювати реформування економіки, запровадження європейських стандартів, зближення законодавства з європейським, щоб бути готовою, коли відкриється нове вікно розширення ЄС.
