Здається, що новий французький президент Франсуа Олланд перебрав на себе динамізм свого попередника, Ніколя Саркозі. Одразу після інавгурації він призначив прем’єр-міністром країни лідера соціалістів у Національних зборах (нижній палаті французького парламенту) Жан-Марка Ейро. Першого дня виконання обов’язків глави держави Олланд здійснив візит до Берліна. Цій першій зустрічі з німецьким канцлером не завадила блискавка, що вдарила в президентський літак. Олланд повернувся до Парижа і вилетів до Німеччини іншим бортом. Через це зустріч дуету «Мерколланд», як уже називають лідерів цих двох держав, відбулася із запізненням на 80 хвилин.
«Нам особливо приємно вітати главу французької держави після того, як блискавка уразила його літак, і в цьому ми можемо бачити щасливу ознаку нашого співробітництва», — пожартувала Ангела Меркель перед прес-конференцією. Вона відразу заявила, що обидві сторони вважають необхідним, щоб Греція залишилася в єврозоні. За її словами, Франція й Німеччина зроблять усе, щоб допомогти Греції забезпечити економічне зростання.
Місцеві журналісти відразу зазначили, що, на відміну від попередника — Ніколя Саркозі, із яким Меркель завжди обмінювалася вітальними поцілунками, Олланд і Меркель поки що лише потиснули один одному руки.
«Ми говорили нашими рідними мовами, крім кількох секунд, коли не було перекладачів. Тоді — англійською», — відповіла канцлер на запитання однієї з журналісток. Підкресливши важливість німецько-французьких відносин, Меркель заявила, що «з радістю і цікавістю» чекає початку спільної роботи з Олландом.
Президент Франції, у свою чергу, заявив, що в інтересах обох країн — «спільне співробітництво на благо Європи». Відповідаючи на запитання про бюджетний пакт, Олланд відразу заявив, що сподівається на його повторне обговорення. «Як президент республіки я хочу знову це обговорити, тому що маю намір закріпити в ньому аспект зростання», — сказав він.
Як вважають експерти, одним із головних на перших порах каменів спотикання у співпраці дуету «Мерколланд» стане бюджетний пакт ЄС. Уряд ФРН не має наміру його переглядати, а Олланд, який називає себе «президентом економічного зростання», планує найближчими днями відправити партнерам по ЄС меморандум про його перегляд.
«День» попросив прокоментувати перший візит глави французької держави й загалом майбутню політику щодо Європи, Росії й України керівника програми Russie/NEI.Visions у Французькому інституті міжнародних відносин Тома ГОМАРА.
— Пане Томе, «Зміни зараз» — це гасло Франсуа Олланда на президентських перегонах. Чи вже відчутні зміни у вашій країні?
— (Сміється.) Про це рано говорити. У будь-якому разі важливо зробити багато справ після переходу влади від Саркозі до Олланда. Подивитися на наслідки реальних змін. Тому нам треба почекати принаймні 100 днів, щоб зробити перші висновки.
— Хотілося почути вашу оцінку вчорашніх результатів першої зустрічі між Олландом і Меркель. Чи була вона успішною для французького президента?
— Оскільки головна мета Олланда — це забезпечення зростання, то на зустрічі з Меркель йому вдалося пояснити, що заходи жорсткої економії не повинні бути єдиною політикою за таких умов. Французький президент вважає, що їх має бути доповнено політикою, яка забезпечує зростання і процвітання. Крім того, дуже символічним було те, що перша поїздка Олланда відбулася до Берліна. А символіка є дуже важливою, оскільки доводить той факт, що Франція бачить головні проблеми в сфері європейської й зовнішньої політики. Немає сумніву, що політика Парижа полягає в розвитку відносин із Берліном. Ще рано говорити, чи спроможні з однієї сторони Олланд, а з другої — Меркель імплементувати нову динаміку.
— Як відомо, Саркозі зазвичай сам ухвалював важливі зовнішньополітичні рішення. Чи діятиме Олланд так само, чи більше покладатиметься на думки радників?
— Це залежатиме від того, хто буде міністром закордонних справ. Бо, наприклад, Саркозі на початку свого головування в зовнішньополітичному відомстві вибрав досить слабкого політика Бернара Кушнера, а наприкінці терміну — Алена Жюпе, який фактично мав повноваження віце-прем’єр-міністра. Усе залежатиме від вибору особи наступного голови зовнішньополітичного відомства. Але наразі рано відповідати на це запитання.
— Мені в Києві сказали, що новим шефом французької дипломатії стане Лоран Фабіус, колишній прем’єр-міністр країни.
— Побачимо. У мене також є своя інсайдівська інформація. Але я не хочу говорити про це, поки не буде ухвалено офіційного рішення.
— Чи вплине прихід Олланда до влади на відносини Франції з Європою, Росією й Україною?
— Я буду чесним. Головним пріоритетом для Олланда є відносини з Німеччиною, а також майбутнє єврозони. Саме ці питання — на першому плані його порядку денного. А зважаючи на кризу, із якою ми зіткнулися, для Олланда дуже важливо водночас відновити чи, іншими словами, започаткувати нові відносини з Німеччиною, а також із Лондоном, зокрема у військовій сфері. Крім того, для Парижа важливо працювати з Італією і знайти новий спосіб співпраці з Європейською комісією. Це — останній головний виклик для Олланда. Разом із тим важливими є відносини з Росією й Україною. Але, на мій погляд, це проблеми третього плану.
— Чи можна прогнозувати, як розвиватимуться відносини Олланда з Путіним і Януковичем?
— Особисто я очікую продовження політики Франції щодо Росії й України, зважаючи на той факт, що головні політичні ресурси Олланда буде повністю присвячено європейському будівництву, переважно Німеччині. Він також намагатиметься врятувати єврозону. Це його головні виклики.
— Чи розуміє команда Олланда ситуацію в Україні і якою буде позиція французького президента щодо справи Тимошенко й інших опозиційних лідерів?
— Гадаю, у команді Олланда знають і розуміють, що відбувається в Україні, і бачать, як еволюція справи Тимошенко спричиняє значний тиск на нинішній український уряд. Французькі політичні кола стурбовані еволюцією в Україні і справою Тимошенко. У Франції уважно спостерігатимуть за рішеннями, які ухвалюватиме Президент Янукович.
