Поки міжнародна спільнота вирішує, що робити з Сирією, ізраїльська авіація завдала удару по воєнно-дослідницькому центру Джамрая, що на північному заході від Дамаска. До цього ВПС Ізраїлю розбомбили автоколону, яка прямувала із Сирії до Лівану.
Як розповіли New York times американські високопосадовці, Ізраїль попередив США про цю атаку, яку сирійський уряд засудив і назвав актом «зарозумілості та агресії». Подібних порушень із боку Ізраїлю побільшало після того, як прем’єр-міністр цієї країни Біньямін Нетаньяху заявив про неприпустимість потрапляння сирійської хімічної зброї до рук радикального угрупування «Хізбалла», яке базується в Лівані. Однак Ізраїль та США поки що відмовляються давати офіційні коментарі щодо цього інциденту.
За словами спецпосланника ООН та Ліги арабських держав Лахдара Брахімі, конфлікт у Сирії досяг безпрецедентного рівня жорстокості. Виступаючи днями в Раді Безпеки ООН, він звинуватив у цьому як опозицію, так і Башара Асада. «Об’єктивно, вони допомагають один одному в руйнуванні Сирії. Країна знищується частина за частиною», — наголосив Брахімі. Раніше поблизу міста Алеппо сирійська опозиція знайшла 80 тіл людей, яких було страчено.
Змінилася останнім часом і риторика Москви, яка вважається союзницею режиму Асада. Прем’єр Росії Дмитро Медведєв заявив у інтерв’ю західним ЗМІ, що «Президент Асад помилився в проведенні політичних реформ. Він мав би зробити все набагато швидше, залучаючи на свою сторону частину поміркованої опозиції, яка готова була з ним сидіти за одним столом. Це його суттєва помилка, може бути, фатальна». Слід сказати, що представники сирійської опозиції вже сприйняли ці слова як «нову позицію» Росії.
«День» попросив прокоментувати останні події навколо сирійського конфлікту В’ячеслава ШВЕДА, провідного наукового співробітника Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, віце-президента Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства»:
— Хімічна складова сирійської проблеми — доволі складна і напружена. Ця тема виходить на перший план уже місяця зо три.
У випадку, якщо для Башара Асада буде безвихідна ситуація, особливо якщо якісь іноземні війська відкрито перейдуть кордон для допомоги сирійським повстанцям, він може використати хімічну зброю. Були також такі дані, що він може передати її ліванській «Хізбаллі». Це фактично створює таке тло, на якому нинішнє ізраїльське керівництво вирішило використати свою улюблену тактику. Зокрема, нанесення упереджуючих ударів по тим об’єктам, де, на його погляд, розміщені ці арсенали, аби не дати можливості перевезти цю зброю до «Хізбалли». Ізраїль дуже нервово ставиться навіть до гіпотетичних спроб передати хімзброю до її рук.
Ситуація в Сирії погіршується з кожним днем. Позиція між повстанцями й сирійською армією настільки жорстока, що вже й Ліга арабських держав та інші міжнародні структури виступають за проведення переговорів між сторонами конфлікту, щоб покласти край цій бійні. Ситуація дуже складна: у Сирії 7 млн біженців, понад 1 млн сирійців знаходиться за межами країни.
Удар, якого завдала ізраїльська авіація, дуже ускладнює ситуацію в Сирії, адже сирійська драма стає інтернаціональною. Ізраїль перетворився на безпосереднього учасника цієї трагедії.
Зміна риторики Росії — це ще одне підтвердження, що вона змушена змінювати свою позицію щодо Сирії. Цей процес розпочався після візиту президента РФ Путіна до Туреччини. Під час переговорів із турецьким прем’єром Ердоганом йшлося про те, що Росія має припини підтримку Асада, який, на вимогу всього сирійського народу, має піти. Ердоган переконував Путіна, що Росія втратить усе, якщо й надалі підтримуватиме цей режим. От і з нещодавньої заяви Медведєва ми бачимо, що позиція Росії змінюється, і вона готується до Сирії без Асада. Питання в тому, як піде Асад і за яких умов. Ми також бачимо, що почалася перша хвиля евакуації російських громадян із Сирії — це також очевидний симптом.
Бійня, яка сьогодні відбувається в Сирії, має вплинути, перш за все, на настрої самого сирійського народу. Подібне переживало багато країн, в тому числі й наша. Сьогодні Сирія дійшла до краю. Далі вже — це просто буде бійня, яка призведе до повної деградації країни, до морального та фізичного спустошення народу. Тому світові лідери й арабські країни мають підштовхнути процес винайдення такого формату вирішення проблеми, який би поклав край цьому кровопролиттю.
