Ще Лугар заявив, що Вашингтон підтримає шлях експорту нафти з Кавказу до Європи через Україну — з огляду на географічне положення нашої країни, її дружбу з Азербайджаном, Грузією та Польщею. Проблеми, які виникли між Україною та США безпосередньо щодо програми ядерного роззброєння (програма Нанн-Лугар), залишилися якось на другому плані.
На «круглому столі» з українською пресою сенатор Лугар заявив, що взагалі великих проблем з українським роззброєнням немає — все іде за планом. Тільки чомусь президент Кучма, секретар РНБОУ Володимир Горбулін та голова парламентської комісії з оборони Георгій Крючков в один голос заявляли, що США не опікуються проблемами рекультивації земель, які звільнилися після знищення ракетних установок (з 60 ділянок рекультивовано лише 20–25), і не дбають про розиток конверсійних програм.
Щодо конверсії Лугар був небагатослівним: будівництво нових заводів значно вигідніше економічно, ніж конверсія військового виробництва. Тож Україні потрібно дбати про поліпшення інвестиційного клімату, а не про спільну з США конверсію ВПК.
Так само впевнено Лугар, схоже, остаточно поховав надію Горбуліна на те, що ракети СС-24 вдасться переобладнати для комерційних запусків — за словами сенатора, рішення про знищення цих ракет ухвалене ще в грудні 1997 року, й немає сенсу повертатися до цього питання.
Ще раз похваливши низку останніх указів президента, Лугар відбув у подорож до Баку, Тбілісі та Анкари.
А в Києві залишилися деякі сумніви стосовно того, що українське керівництво ті чи інші свої рішення ухвалює самостійно.
