Україна покладала великі сподівання на співпрацю з Малайзією, особливо у військово-технічній сфері. Про це передусім акцентувалось 2003 року, коли нашу країну відвідав з кількаденним офіційним візитом прем’єр-міністр цієї країни Махатхір, якому продемонстрували можливості української авіакосмічної та суднобудівельної галузі. На жаль, ці можливості так і не було використано. Малайзія, країна з багатьма етнічними групами, багатьма релігіями, вважається однією з найбільш динамічно розвиваючих економік світу. Щорічні темпи розвитку малайзійської економіки становлять 7 % ВВП. Малайзія посідає друге місце у світі в рейтингу за показником як країна, економіка якої найбільше залежить від торгівлі. Тож чому б Україні не скористатися цим чинником у відносинах з цією країною, щоб вона купувала українські товари і послуги. Завдяки чому Малайзії вдалося упродовж десятиліття забезпечувати розвиток економіки, зберігаючи стабільність у мультиетнічному та мультирелігійному суспільстві, й чому не вдалося досі реалізувати потенціал співпраці між нашими країнами, про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю посла Малайзії в Україні ЧУА Теонг Бана.
— Пане посол, заходячи в посольство, я побачив гасло: «Малайзія — справжня Азія». І в мене виникло запитання, чому саме такий слоган було вибрано для вашої країни?
— Це — наша туристична ключова фраза, або виграшне гасло. Його обрали через унікальний склад Малайзії — багаторасовий і багаторелігійний, де присутні всі етнічні групи в Азії, починаючи від арабів, Близького Сходу, Китаю, Індії, до південно-східного регіону Азії, що проживають у Малайзії. Інакше кажучи, майже вся Азія присутня в Малайзії. Ця ключова фраза виявилася виграшним гаслом, яке ми запустили 2007 року, й отримали додатково 7,4 млн туристів, що приїхали до Малайзії того року. Торік приплив туристів до Малайзії становив 25,03 млн чоловік.
— Це майже кількість населення вашої країни...
— Так. Практично кількість іноземців, які приїжджають в Малайзію протягом цілого року як туристи, практично прирівнюється до чисельності населення Малайзії. Надходження, отримані від індустрії туризму, сягають до $2,02 млрд.
— Малайзія вважається однією з найдинамічніших економік Південно-Східної Азії. Яким чином вашій країні вдалося упродовж десятиліття забезпечити економічне зростання та політичну стабільність?
— Високі темпи промислового зростання в Малайзії не є випадковими. Це — результат належного та ретельного економічного планування. І одним із ключових принципів, які ми прийняли, — це принцип відкритого ринку. Ми також постійно реформували нашу економічну структуру, застосовуючи проактивний підхід. Таким чином, ми постійно змінюємося, щоб підготуватися до майбутніх викликів. Коли ми здобули незалежність 1957 року, наша економіка базувалася на сільськогосподарських товарах. Ми повільно рухалися до індустріалізації та виробництва товарів у 1970-х роках. Сьогодні наша економічна структура вже не залежить від цих двох секторів, але більше покладається на сферу послуг, яка складає близько 48 відсотків нашої економіки.
— Це майже половина?
—Так. Але частка сільського господарства від моменту незалежності скоротилася до 12 відсотків. Промисловий сектор, який раніше становив майже 60—70 відсотків, також скоротився на 40 відсотків. Отже, інакше кажучи, наша економіка переходить від сільського господарства як основи формування ВВП до індустрії послуг.
— Яку економічну модель за зразок наслідування обрала ваша країна?
— Гадаю, кожна економічна модель, яку прийнято в кожній країні, має свої особливості. Тобто неправильно сказати, що ми будемо слідувати одній моделі. Ми вибираємо все найкраще — відповідно до наших потреб і обмежень. Утім, найголовнішим є те, що ми застосовували прагматичну економічну політику; ми — активні, ми спрямовані на реформи, ми постійно змінюємося. Ми хочемо стати ще більш конкурентоспроможними. У рух нашу економіку приводили не тільки названі вище принципи, а й те, що ми були прагматиками і визнали, що наш внутрішній ринок є малим.Отже, ми змушені були вийти у світ, щоб просувати нашу продукцію, щоб отримати зовнішню частку ринку, що, очевидно, висуває більші вимоги. Таким чином ми можемо генерувати більший попит для розбудови нашого промислового потенціалу.
— Пане посол, чи не могли б ви пояснити, як у вашому багатоетнічному й багаторелігійному суспільстві при одній державній мові вдається забезпечити гармонію?
— Найважливішим елементом є те, що основні права всіх громадян Малайзії охороняються нашою Конституцією. Вона справді визначає одну державну мову, але дозволяє вільно вживати інші мови. Ними викладають у школах. Така ж свобода стосується сповідування релігії. Іслам є головною й офіційною релігією, але й інші релігії можуть вільно практикуватися. Таким чином, ви знайдете церкви та мечеті, які стоять пліч-о-пліч. У деяких місцях церква, буддійський храм, храм індуїста або будь-яке інше релігійне місце поклоніння розташовані близько один до одного в гармонійній манері.
— І при цьому ваша країна є монархією...
— Так. Розподіл влади між прем’єр-міністром і монархом здійснено за прикладом британської моделі, де прем’єр-міністр є головою уряду, а монарх — главою держави. Історично склалося так, що Малайзія має багато правителів, і всі ці правителі мають свої суверенні права на землях своїх предків. До Ради правителів увійшли всі дев’ять султанів, які обирають між собою Верховного короля Малайзії через кожні п’ять років. Ця унікальна система добору є демократичною та єдиною у світі. Як і в британській конституційній монархії, король є символом єдності. Він стоїть над політикою, привносить гармонію та єдність кожному.
— Пане посол, в одному з інтерв’ю ви згадали про три важливі завдання на посаді голови дипломатичної місії в Україні: організувати двосторонні візити на високому рівні; оживити міжрегіональні, культурні, гуманітарні та ділові контакти, а також довести товарообіг до 1 млрд доларів. Чи вдалося вам досягти цих цілей?
— Я вже два роки працюю над досягненням цих простих цілей. Сподіваюся, справи підуть краще цього року. Ви не можете очікувати, щоб ця робота негайно приносила результат.
Також намагаюся поліпшити відносини, організовуючи візити на високому рівні з Малайзії в Україну й навпаки. Багато високопосадовців Малайзії відвідали Україну в рамках двосторонніх місій.
Щороку наше посольство направляє дві групи українських бізнесменів до Малайзії, щоб вони відкрили можливості торгівлі малайзійськими товарами та розглянули можливості інвестування в Малайзію. Я також постійно працюю над просуванням туризму і поширенням контактів між людьми. Завдяки цим зусиллям більше українців відвідують Малайзію. Близько 5,5 тисячі українців відвідало Малайзію торік, тому що вони не потребують візи для відвідин нашої країни. Із другого боку, ми бачимо, що існує багато сфер діяльності та потенціал у сфері бізнесу в Україні. У Малайзії не досить обізнані про те, що відбувається в Україні.
— Як щодо візитів на високому рівні, коли Президент України відвідає Малайзію?
— Звісно, я зацікавлений у тому, щоб Президент України та інші українські міністри відвідати Малайзію в найближчому майбутньому.
— Хіба не в травні? Мені сказали, що візит заплановано на цей час.
— Я не знаю, чи заплановано цей візит на травень. Офіційно мені про це не говорили. Тому я б вважав за краще говорити про більш загальні терміни. Ми сподіваємося, що це відбудеться до кінця цього року. Якщо Президент України відвідає мою країну, то це буде важливою віхою в наших двосторонніх відносинах.
— Колишній посол Малайзії в Україні, в якого я брав інтерв’ю 2003 року, розповів про можливості співпраці між нашими країнами в різних галузях і навіть рекомендував бути більш активними — тоді Азія відкриється перед нами. Що ви можете сказати про це, виходячи з вашого дворічного досвіду перебування в Україні?
— На мою думку, він говорив про це, виходячи з досвіду Малайзії. Нам — 55 років незалежності, а Україні — 21 рік. Ми — молоді нації. Ми знаємо, що таке державне будівництво, оскільки перетворили нашу економіку з колонії в активну економіку у світі. Ми спроможні її трансформувати, тому що зробили багато промо-акцій. І коли посол говорив: будьте більш активними, це означає бути більш активним у просуванні ваших інтересів. Ми спроможні були стати активною економікою, що розвивається, тому що ми просували нашу продукцію за кордоном, і ми знаємо, що в нас відмінна продукція. Ми знаємо — якщо Україна здійснюватиме агресивне просування, ваш бізнес та економіка процвітатиме. А коли ваша економіка процвітає, ваші люди насолоджуватимуться кращим життям. Якщо у вас краще життя, то матимете більшу стабільність.
— Тобто ви вважаєте, що просування можливостей у різних сферах є проблемою України?
— Гадаю, Україна має великий потенціал, якщо вона здійснюватиме просування на більш систематичній та постійній основі. Не можна рекламувати свою продукцію тільки сьогодні й перестати це робити завтра. Ми безперервно рекламували нашу економіку, нашу продукцію. Просуваючи нашу продукцію, ми постійно вдосконалювали її та наші послуги, щоб бути конкурентоспроможним з іншими економіками, що розвиваються. Деяка наша продукція є дуже дешевою.
Ми також сприяли розвиткові туризму. 1990 року, розпочинаючи кампанію «Відвідайте Малайзію», ми очікували 3 млн туристів на рік. Сьогодні Малайзію відвідує більш ніж 25 млн осіб на рік. Таке різке збільшення пов’язано з нашою послідовною рекламною діяльністю. На мою думку, Україна мало робить для того, щоб купували її продукцію. І в цьому основна причина того, що торговельний баланс між Малайзією та Україною — на користь Малайзії. Малайзійські ділові люди не знайомі з вашою продукцією. Вони більше знайомі з продукцією інших країн, які домоглися більшого успіху в просуванні своїх товарів чи послуг. Україна має високі технологічні можливості в аерокосмічній і оборонній промисловості. Якщо ви не займаєтесь просуванням, не розробляєте вашу продукцію під потреби клієнтів, ваша продукція залишиться на вашій полиці. Просування є дуже важливим для Малайзії, й тому нам вдалося привабити інвесторів прийти в Малайзію. Ми готові провести консультації та обговорити з потенційними інвесторами їхні страхи, міфи та сумніви щодо інвестування в Малайзію. Тому я вірю в просування.
— Як щодо $1 млрд торговельного обігу. Як цієї мети досягти?
— Вважаю, ця мета легко досягається, якщо обидві сторони працюватимуть разом. Зараз Малайзія активно працює й робить багато, запрошуючи українських бізнесменів до Малайзії, щоб вони купували малазійські товари. У результаті майже 66 відсотків від загального обсягу торгівлі становить імпорт із Малайзії, у той час як експорт із України — майже 33 відсотки. Якщо ми зможемо збільшити експорт української продукції в Малайзію, то зростатиме загальний обсяг торгівлі, й він буде більш збалансованим.
— Яку українську продукцію хотіла б закуповувати Малайзія?
— Малайзія також є новою індустріальною країною. У нас є ресурси, причому серед них є такі, яких немає у вас, і навпаки, у вас є деякі ресурси, яких немає в нас. Таким чином, ми повинні знайти комплементарний спосіб працювати разом. Як тільки ми зробимо промоцію, а бізнесмени та інвестори повною мірою усвідомлять ризики, перешкоди, обмеження, бізнес-середовище та стимули, які пропонуються, то вони скористаються цією можливістю й наполегливо працюватимуть, щоб її використати.
— Але ви не назвали, в яких саме сферах. Що ви скажете про можливості України із запуску супутників?
— Ніхто не сумнівається, що Україна має потенціал у аерокосмічній галузі. Малайзія запустила 2000 року мікросупутник TiungSAT ракетоносієм, який разом виробляє Україна та Росія. Ми знаємо, що Україна може будувати авіаносці, кораблі, літаки та інше військове обладнання. Знову ж таки, потрібне просування, щоб продати свою продукцію. Щороку в Малайзії відбуваються виставки військової техніки. Цього року 26 — 30 березня відбудеться LIMA —2013 Langkawi — Міжнародна морська та аерокосмічна виставка. Наступного року — виставка Defense Services Asia. Обидві виставки орієнтовані на ринок зброї в Азійськотихокеанському регіоні. Україна щороку бере участь у цих виставках. Було б добре побачити посадових осіб високого рівня, міністра, який би вирушив у Малайзію, щоб надати підтримку оборонній промисловості. Такий візит був би добрим для побудови взаєморозуміння та політичного співробітництва.
— Яке ваше враження про Україну?
— Україна — дуже красива, стратегічно важлива країна. У вас дуже хороші, гарні й привітні люди. Один конкретний момент, який вельми вразив мене, — це щирість і чесність простих людей. Я не кажу приємні слова, щоб догодити читачам. Я кажу про власні спостереження. Рівень чесності серед звичайних людей вражаючий. Наприклад, якщо ви заходите в переповнену маршрутку через задні двері, ви можете сміливо передати велику банкноту, щоб оплатити проїзд. Цю банкноту передадуть до водія через безліч рук, і здача повернеться до вас таким самим чином. Такі прості речі, які спостерігаю в Україні, говорять про щирість українського народу. Я вважаю, що українці можуть бути дуже добрими друзями. Можливо, вони виглядають суворими, але коли ви почнете з ними розмовляти, краще розуміти їх, то ви будете здивовані, які вони відкриті, дружні та сердечні.
— А що з побаченого в нашій країні вам особливо сподобалося чи вразило?
— Я вже казав, що Україна — дуже красива країна. Вона має багато історичних пам’яток. Я відвідав чимало з них і отримав велике задоволення. Але єдина проблема — оскільки я не знаю ні української, ні російської мови, то для мене багато що залишилося незрозумілим. Тож, якщо українці хочуть заробити на туризмі, то указників і пояснень англійською мовою повинно бути більше. Це буде тільки на користь.
