Перестрілки на індійсько-пакистанському кордоні після спроб британського прем’єра Тоні Блера примирити сторони не припинился, і армії Індії та Пакисану досі перебувають у повній бойовій готовності. Світ з занепокоєнням чекає можливого спалаху війни між країнами, які мають ядерну зброю у своєму розпорядженні. Напруга між Ісламабадом та Делі не спадає упродовж незалежного існування двох держав. Яблуко розбрату у відносинах — індійський штат Джамму і Кашмір, переважну більшість населення якого становлять мусульмани. Пакистан відповідно підтримує визвольну боротьбу кашмірського населення, оскільки вважає належність штату до Індії незаконною. До речі, згідно з резолюцією ООН в Кашмірі ще 50 років тому мав відбутися референдум, на якому кашмірці висловили б свою волю — бути індійськими чи пакистанськими громадянами. Посилилося чергове протистояння між Індією та Пакистаном після теракту в індійському парламенті в грудні минулого року. Делі покладає вину на бойовиків, підтримуваних Пакистаном. Ісламабад заперечує звинувачення. Ситуація ускладнюється тим, що обидві країни входять до антитерористичної коаліції, і саме через активну в ній позицію пакистанського керівництва намітилося серйозне зближення між Ісламабадом і Вашингтоном.
Україна в цій ситуації навряд чи лишатиметься байдужим спостерігачем — з одного боку, Делі вже не перший рік відверто говорить про величезне незадоволення «танковим» контрактом між Україною та Пакистаном, що вже позначилося на можливостях українсько-індійської співпраці. Не менше незадоволення в Делі викликало й те, що Україна, яка добровільно-примусово позбулася власної ядерної зброї, засудила ядерні випробування, проведені Індією. У випадку виникнення війни між цими країнами українсько- пакистанська співпраця в військово-технічній сфері може опинитися під сумнівом, а тим більше — можливості такої співпраці з Індією. Про можливості українського посередництва, схоже, не йдеться.
«День» звернувся до послів обох держав в Україні з проханням прокоментувати позицію своїх країн щодо мирного діалогу і припинення напруженості між ними.
Відья Бушан СОНІ, Надзвичайний та Повноважний Посол Індії в Україні
Індія була жертвою міжнародного тероризму впродовж десятиріч. Індійський штат Джамму і Кашмір найбільше потерпів унаслідок прикордонного тероризму. Закордонним терористам було надано притулок, засоби для тренувань, технічну підтримку, зброю та амуніцію, гроші та можливість безпечного перетину кордону з Пакистаном. Терористи не щадили навіть мирних жителів, унаслідок чого було вбито понад 30 тисяч невинних людей. На жаль, викриття Індією такого тероризму, який підтримується на державному рівні, не отримало належної уваги в міжнародної спільноти.
Після атак 11 вересня 2001 року на Всесвітній торговельний центр в Нью-Йорку небезпека міжнародного тероризму була визнана, одразу були вжиті рішучі дії по боротьбі із цією загрозою. Однак навіть коли почалися удари по Афганістану, 1 жовтня минулого року подібні міжнародні терористичні сили вчинили напад на Державну Асамблею в Джамму і Кашмірі. Тоді загинуло майже сорок осіб.
Найзухваліша подія сталася, коли під прицілом цих терористів 13 грудня 2001 року опинився індійський парламент. Увесь світ став свідком цього інциденту, в результаті якого загинуло 14 осіб, включно з п’ятьма терористами. Розслідування з’ясували, що атаки були організовані угрупованнями «Лашкар-і-Таїба» та «Джаїш-і-Мухаммад». Обидва мають свої штаб-квартири в Пакистані і проводять свою огидну діяльність досить відкрито як без певного дозволу, так і без будь-яких перешкод. Індія поклала на них вину за напад на парламент і звернула увагу світової спільноти та Пакистану, попросивши припинити такі неприпустимі та жорстокі дії щодо Індії. Тільки тоді прикордонний тероризм міг би бути знищеним.
Сумно, що попри надання всієї інформації і доказів, жодних дій з боку Пакистану проти цих організацій так і не було вжито. Індія залишилась без жодної альтернативи, як тільки готуватися самим до дій проти таких організацій. Перед тим, як ми муситимемо так вчинити, намагатимемося дати шанс миру та спаданню напруги. Якщо ж політична діяльність не приведе до жодних результатів, уряд Індії відкличе керівника своєї дипломатичної місії в Ісламабаді разом із половиною персоналу.Також вдамося до економічних дій. Індія звернулася до всіх миролюбних сил, включно з лідерами міжнародної спільноти, аби було вжито тиск на Пакистан. Досі від жодної сторони не надійшло позитивної відповіді. Косметичні, половивинчасті заходи не приймаються.
За таких обставин в Індії не залишається іншого вибору, як діяти, виходячи з нинішньої ситуації. Дозвольте наголосити, що Індія зарекомендувала себе в минулому як миролюбна нація і це загальновідомо. Вона ніколи не нападала на жодну країну і не мала навіть намірів робити це. Але не потрібно випробовувати Індію, коли справа стосується її безпеки.
Щодо Джамму і Кашміру, то це невід’ємна частина Індії, як було і до незалежності Індії, як буде і в майбутньому. Як і в решті індійських штатах, тут проводяться демократичні вибори. Народ у цьому штаті бере активну участь в політичному житті і сам обирає собі лідерів. Двічі в минулому Індія була атакована через Кашмір і обидва рази вона дала належну відповідь. Індія і цього разу готова до таких дій, але тільки в крайньому разі. Сподіваємося, що почуття здорового глузду в пакистанського керівництва буде превалюючим і Ісламабад зважить на загальний голос світової спільноти, що міжнародний тероризм у будь-якій формі, де б він не існував, має бути знищений з лиця землі на всі часи.
Шамун Алам ХАН, Надзвичайний та Повноважний Посол Пакистану в Україні
Ситуація довкола Кашміру, створена Індією, дуже напружена і загрожує як регіональному, так і світовому миру. Подальший розвиток подій цілковито залежить від позиції Індії. Міжнародна спільнота могла переконатись у цьому, слухаючи заяви індійської сторони, насичені словом «війна» і лише інколи — «мир». Натомість Пакистан, дуже відповідальна країна і важливий член міжнародної коаліції у боротьбі з тероризмом, постійно виступав із посланнями миру та закликами до Індії сісти за стіл переговорів і вирішити всі питання, включно з проблемою Кашміру. Пакистан готовий до двосторонніх переговорів, так само як і до переговорів за участю посередників для мирного розв’язання всіх проблем. Я хотів би підкреслити, що Пакистан простягнув руку допомоги щойно сталася атака в індійському парламенті. Наше керівництво одразу засудило напад та запропонувало проведення спільного розслідування. Ми запропонували вжити заходів проти всіх відповідальних за атаку, якщо і коли були б надані нам відповідні докази. Але, на жаль, замість того, щоб високо оцінити нашу готовність до співробітництва, Індія не тільки відхилила пропозицію, але й зосередила війська на нашому кордоні, створюючи ситуацію, подібну до воєнної. Хотів би нагадати читачам, що в минулому Індія вже намагалися погрожувати Пакистану своєю військовою потужністю. Міжнародна спільнота знає, що в травні 1998 року, майже відразу після випробування ядерної зброї, Індія почала загрожувати самому існуванню Пакистану. Попри провокації з іншої сторони, Пакистан не розпочинатиме війни і намагатиметься досягти зменшення та деескалації напруги. Однак, якщо Індія зробить помилку і атакує Пакистан, світ дізнається, що Пакистан зможе не тільки захистити себе, але й змусити агресора пошкодувати про своє рішення. Хочу наголосити, що Пакистан прагне миру, оскільки ми щиро віримо — зрілість та справжня велич полягають у їх відстоюванні, а не в демонстрації військових мускулiв та погрозах світовому миру. Міжнародна спільнота високо оцінює таку чутливу та далекоглядну мету Пакистану та повністю підтримує наші зусилля в досягненні миру з Індією. Якщо Індія чинитиме відповідно до мирних настроїв Пакистану, то наші народи зможуть дати відсіч можливим смертям та розрусі.
