«Напередодні свого від’їзду в Брюссель, де мають відбутися консультації про співробітництво в галузі енергетики між РФ і Європою, віце-прем’єр Віктор Христенко зробив ряд заяв, що свідчать про посилювання російських позицій щодо України, де тривають крадіжки російського газу з магістральних газопроводів. У разі продовження подібної практики російська сторона захищатиме свої права «на рівні судових процедур та із залученням міжнародних організацій, таких, зокрема, як Енергетична хартія і міжнародні фінансові організації», — заявив віце-прем’єр. Проте є певна ймовірність, що постачання газу з Росії в Україну взагалі припиниться. Це залежатиме від того, як офіційний Київ вийде із ситуації жорсткого вибору, перед яким його поставила Росія. Як відомо, під час минулого відвідування Віктором Ющенком Москви було досягнуто попередньої угоди про формування єдиного паливного балансу двох країн. Однак пізніше Україна почала переговори про купівлю газу в Туркменістану. Учора Віктор Христенко висловився досить чітко щодо цього питання: «Для нас прийнятною є формула «або», формула «і» для нас неприпустима». Тобто Україна має грітися або лише російським, або лише туркменським газом».
«Независимая газета», 14 листопада
«Голова Європейської комісії Романо Проді офіційно заявив, що Європейський союз допоможе Україні використати весь обсяг її газотранспортної системи. Незважаючи на серйозний авторитет пана Проді, колишнього прем’єр-міністра Італії, ця заява має суто політичний характер і навряд чи стане на заваді будівництву магістрального газопроводу в обхід України. Бажаючи збільшити обсяги постачання газу в Європу, Євросоюз запропонував зарахувати Україну до тих країн, «які мають вирішальне значення у прийнятті рішень». Проте наміру Росії будувати обхідний трубопровід в Європу через Білорусь, Польщу і Словаччину заява Романо Проді жодним чином не шкодить. «Газпрому» вже вдалося заручитися фінансовою підтримкою найбільших європейських газових концернів у цьому проекті. Україні потрібні не стільки західні інвестиції в газотранспортну систему, скільки кредити міжнародних фінансових організацій. У цьому сенсі заява глави Єврокомісії може відіграти позитивну роль».
«Известия», 13 листопада
«Жан Лем’єр, президент ЄБРР, рекомендуватиме надати Україні позику в $220 млн. для фінансування добудови двох ядерних реакторів. У рекомендації також були названі умови, які має виконати Україна, поки правління ЄБРР остаточно ухвалить своє рішення. Сумнівно, що Київ виконає ці умови, а тому і рішення навряд чи буде прийняте перед Новим роком. Найважливіші умови ЄБРР: ЧАЕС має бути закрита назавжди, ядерні стандарти безпеки мають бути прирівняні до західних. До того ж, повинна схвалити осточне рішення з кредитування України рада директорів МВФ».
«Файненшл Таймс», 17 листопада
