Президент Свiтового банку Джеймс Вулфенсон сказав, що досягнення
України у плані реформ не варто недооцінювати, і відзначив, що вперше після
отримання незалежності ВВП країни виріс за 8 місяців на 5,3 процента. Ці
слова контрастують із зовсім недавніми заявами найближчих співробітників
Вулфенсона. Так, ще 22 вересня віце-президент банку Йоханес Лінн назвав
Україну «найбiльшим розчаруванням» Свiтового банку в країнах СНД через
дуже повільні темпи реформ. Виконання п’яти з дванадцяти проектів банку
в країні оцінювалося як незадовільне. Цілком можливо, що принципової суперечності
між Вулфенсоном і його найближчими співробітниками немає, і просто банк
вирішив ухвалити багато в чому політичне рішення. Те, що Захід не дає кредитів
під найбiльш реформаторський уряд у Києві, вже не раз викликало здивування
президента Кучми. Щоправда, народ України, схоже, знаходиться у невіданні
цiєї обставини. Сам Вулфенсон віддав належне усім гілкам влади, заявивши,
що на нього «справив велике враження прогрес, досягнутий президентом Кучмою
у створенні конструктивних відносин з парламентом і формуванні добре працюючої
урядової команди на чолі з прем’єром». Проте, схоже, що, незважаючи на
зовні високу оцінку української влади, Свiтовий банк прислухався до рекомендацій,
що почастішали останнім часом на Заході, надавати гроші безпосередньо різним
суспільним структурам, обминаючи корумповану (з точки зору критиків) владу.
«Незалежна газета», 12 жовтня
«Домовленості «бишкекської шістки», що мають на увазі спільне
відображення зовнішньої агресії, проведення спільних операцій або навчань,
можуть привести до дисбалансу на Кавказі. «Таке розширення повноважень
Договору про колективну безпеку (ДКБ) вже не дозволяє говорити, наприклад,
про об’єктивність Росії по відношенню до карабахського урегулювання, оскільки
до «бишкекскої шістки» входить Вірменія і немає Азербайджану», — сказав
радник грузинського президента Шалва Пічхадзе. Говорячи про те, чи не приймуть
у відповідь країни ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдавія)
рішення про більш тісну військову співпрацю, Шалва Пічхадзе відмітив, що
планів створення військового блоку поки немає, але відмова Росії від безвізового
режиму в СНД природним чином підштовхне країни ГУУАМ до більш тісної інтеграції
у різних сферах. Він звернув увагу на те, що декілька днів тому міністри
оборони України і Азербайджану обговорювали питання військової співпраці,
в тому числі по створенню в ГУУАМ миротворчого батальйону (такий підрозділ
буде сформований не раніше 2002 року)
«Сегодня», 13 жовтня
Як керівник з благоустрою міста на заході України стала
домогосподаркою старої полячки у передмісті Варшави?
Саме така історія українки Лариси, 39-річної брюнетки,
яку, здається, ніщо не зламало: ні ризикований статус нелегального працівника
в Польщі, ні спогади про чоловіка, який пив і бив її і якого вона покинула
в Україні без жалю. Ця історія схожа на тисячі інших іммігрантів в регіоні,
де крах колишньої радянської імперії і підйом економік країн кандидатів
на вступ до Європейського Союзу і досі «перемелює» людські долі. Лінія
розлому загострюється між Центральною Європою (Польщею, Чехією, Словаччиною
і Угорщиною) і країнами колишнього Радянського Союзу, які, за винятком
країн Балтії, опинилися в бідності. Ця лінія стане західним кордоном розширеного
ЄС.
1998 року Ларисi набридла постійна невиплата зарплати і
робота на городі, яка дозволяла годувати дітей. Вона взяла в руки валізи
й подалася до Варшави. Хоча ця жінка була православною, у Варшаві вона
стала співати вечорами в хорі церкви адвентистів, у яку вона вступила після
зустрічі з американським місіонером. Це дало їй доступ до невеличкої каси
взаємодопомоги. Нині Лариса заробляє 1000 злотих на місяць, що майже у
10 разів перевищує її попередню платню. Як переважна більшість гастарбайтерів
із колишнього СРСР, Лариса не має дозволу на роботу. Вона живе під загрозою
висилки і п’ятирічної заборони на в’їзд до Польщі, тому боїться перевірок
і не довіряє допитливим. Її дочка з дипломом школи мистецтв також працює
домогосподаркою у Варшаві. Кожного року 10 млн осіб перетинає кордон, який
відділяє Польщу від України та Білорусі. Варшава отримує $1 млрд. завдяки
такій підпільній економіці.
«Монд», 11 жовтня
