Зараз з великою часткою імовірності прогнозується, що зустріч в Масандрі не принесе нічого нового у порівнянні з попередніми самітами. Більш того, вона пройде в умовах зниження міжнародного авторитету, Росії, викликаного аварією в стратегічному компоненті оборонного комплексу, що до цих пір вважався невразливим. І навіть Президент України Кучма зможе трохи розслабитися у розмові з Путіним про газові борги: «Скажите спасибо, пан Володимир, что мы терпим в незалежном Севастополе ваш — увы! — такой аварийный флот»... Леонід Кучма планує привернути увагу своїх колег, і передусім президента РФ Володимира Путіна, до розв’язання своїх економічних і політичних проблем. Кабмін України підготував для свого Президента перелік проблем, які він обговорить в особистій зустрічі з Володимиром Путіним. Це такі, що вже стали традиційними,— проблеми взаєморозрахунків за російський газ, тарифи на ввезення російської нафти, окремо винесені проблеми зняття ввізного мита на нафту і нафтопродукти, кредитування Росією завершення будівництва енергоблоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС.
«Незалежна газета», 18 серпня
Необхідність дати відповідь на пропозицію Росії щодо будівництва газопроводу, який проходив би через польську територію у південно-західні країни Європи, поставила Варшаву у скрутне становище. Цей проект викликає велике занепокоєння в України, яку Польща вважає своїм стратегічним партнером. Варшава паралельно хоче поліпшити відносини із Москвою, які були напруженими останнім часом. У листі на ім’я польського прем’єр-міністра Єжи Бузека, російський уряд закликав активізувати консультації з цього питання. Росіяни запропонували розпочати переговори між польським і російськими міністрами енергетики за участю «Газпрому» щодо будівництва другої гілки газопроводу Ямал — Підвенно-західна Європа. Польський уряд заявив про готовність підтримати будівництво цієї гілки за умови, що газопровід не оминатиме територію України, як на цьому наполягає Москва.
«Ле Монд», 15 серпня
Захід готовий витратити $590 млн. на два атомних реактори в Україні у той час, як Західний світ вважає плани щодо добудови цих реакторів надто дорогими й непопулярними. У конфіденційній доповіді Європейський інвестиційний банк засудив цю пропозицію, стверджуючи, що Україна не потребує додаткової електроенергії, і її економіка перебуває в жалюгідному стані, що лише за 7 відсотків електроенергії користувачі розплачуються готівкою. Майже за половину електроенергії розрахунки здійснюються посередництвом бартеру, а за решту використаної електрики ніхто не платить, наголошує банк. Ядерний експерт «Greenpeace International» Тобіас Мюнхмайєр заявив: «Цей проект (завершення реакторів. — Ред. ) є просто приводом змусити платників податків підписатися під величезною субсидією ядерній промисловості, аби та трималася на плаву. Французька, німецька, бельгійська, фінська і британська ядерні галузі чинять тиск на власні уряди, щоб ті погодилися на цей план, завдяки чому вони усі досягнуть просування в Україні». Мюнхмайєр зазначає: «Ці гроші — це технічна допомога, але як свідчить доповідь Європейського інвестиційного банку, ніхто не вірить, що гроші буде взагалі повернуто. Українці просто не платять за електроенергію, принаймні готівкою»
«Гардіан», 17 серпня
На початку липня Сергій Дмитренко заклав свої меблі, елекроприлади й обладнання власної пакувальної фірми в Криму, щоб узяти позику на $2000. Восьмимісячна позика, яка фінансується через програму розвитку малого бізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку, дозволила Дмитренку закупити більше сосисок, копченого м’яса та риби для своєї компанії «Свіжий вітер» і скористатися незначним туристичним бумом, який спостерігається цього літа на узбережжі Чорного моря. Щомісячний виторг вже підскочив до 70 тисяч гривеь ($12800) і Дмитренко вже збирається отримати ще одну позику. 35-річний колишній менеджер української торговельної компанії є саме тим типом клієнта-пропагандиста економіки західного стилю, якого шукає ЄБРР. Цей банк підтримує компанії, що започатковують бізнес на терені посткомуністичної Східної Європи.
«Інтернешнл Геральд Тріб’юн», 15 серпня
