«Павел Тичтл, директор чеської організації допомоги біженцям, заявив, що в Чеській Республіці перебуває 150 тисяч українців. За даними опитування, проведеного Празьким університетом, дві третини з них працюють у будівельному секторі. Сім із десяти — заробляють менше ніж 10 тис. крон на місяць ($264,2). Але вони працюють від 8 до 16 годин на день, відтак їхня погодинна оплата є набагато меншою, ніж чеських робітників відповідного фаху. Одна третина українців заробляє менше ніж 8 тис. крон на місяць. Середньомісячна заплатня в Чехії минулого року становила 12658 крон. Пан Тичтл вважає, що ситуацію в Чеській Республіці можна змінити лише знизу й пропонує створювати спілки чи ініціативні громадські групи, які здійснюватимуть тиск на чеську владу, аби змінити негідні умови, в яких перебувають українські заробітчани. Перша така ініціативна група — інформаційний центр «Аларм», що базується на півдні Богемії. Цей центр фіксує випадки порушення прав українських робітників у Чеській Республіці».
«ЧТК», 11 квітня
«У середу посольство України в державах Бенілюкс поширило серед дипломатичних і міжнародних установ бельгійської столиці заяву міністра закордонних справ України щодо так званих «рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи Президентові України відкласти всеукраїнський референдум з питань реформи влади». У заяві зазначається, що така пропозиція цілковито неприйнятна для України, оскільки вона суперечить волевиявленню українського народу й ухвалі Конституційного Суду України. Відомі західні політологи, зокрема заступник редактора британської газети «Індепендент» Ендрю Маршал, вважають абсурдом припинення членства України в Раді Європи на тлі війни в Чечні та проблем курдів у Туреччині».
«Німецька хвиля», 13 квітня
«Президент України Леонід Кучма, судячи з усього, доб’ється свого. У референдумі, за останніми опитуваннями, готові взяти участь 63 відсотки громадян. Практично всі питання, винесені на референдум, будуть підтримані народом. Тобто, жителі України проголосують за позбавлення депутатів недоторканності й скорочення їх кількості з 450 до 300. Електорат погодиться з тим, що Президент може розпустити парламент, якщо той не прийме запропонованого урядом бюджету. Єдине питання референдуму, на яке можуть відповісти «ні», — перетворення Ради на двопалатний парламент. Більшості не зовсім зрозуміло, які переваги несе таке нововведення».
«Известия», 14 квітня
