Остаточна загибель пострадянського простору як єдиної системи протікає у формі банальних склок у стилі комунальної квартири. Співдружність незалежних держав перетворюється на співворожість... Білорусь запроваджує візи проти Грузії... «Газпром» і «Нафтогаз України» сваряться щодо ціни російського газу й мертвонародженого газового консорціуму... Казахстанська влада намагається всіма правдами й неправдами, враховуючи свої гігантські бізнес-можливості в Киргизстані, розколоти тамтешню опозицію... Кремль завзято підтримує офіційний Узбекистан у його категоричному небажанні допустити об’єктивне міжнародне розслідування андижанського кровопролиття... Росія опинилася в становищi чоловіка, якого покинув цілий гарем. Цей незвичний стан геополітичної самотності, ця частково об’єктивна, частково викликана істеричною російською зовнішньою політикою й відвертим згортанням демократії всередині країни неможливість мати пристойних союзників, звісно, нервують нашу владу... На наших очах відбувається руйнування підсвідомої мрії більшості росіян про можливості хоч якоїсь реінкарнації Радянського Союзу... Ми ще можемо десь зустрітися з колишніми братськими республіками — в НАТО або Світовій організації торгівлі. Але Росія тепер назавжди буде сама по собі, а вони — самі по собі. Близького зарубіжжя в нас більше немає. Є просто зарубіжжя.
...Ринковий ліберал Ющенко доклав чимало зусиль, намагаючись переконати Європейський Союз у тому, що Україна зробить усе необхідне для інтеграції із Заходом. Тимошенко, на відміну від нього, штовхає Україну на більш соціалістичний шлях... Ситуація загострилася наприкінці травня, коли Ющенко був близький до того, щоб відправити Тимошенко у відставку через її рішення обмежити ціни на паливо... Той раунд Президент виграв. Але у вольового прем’єр-міністра залишилося ще багато козирів. Залізний стиль керівництва Тимошенко був ефективний у справі очищення поїденої корупцією економіки. А її заяви про те, що держава може й має зберегти свій контроль над ливарними заводами та нафтовими компаніями, знаходять відгук у небагатих українців... Безкомпромісний протекціонізм в управлінні економікою допоміг за останні місяці підняти рейтинг Тимошенко до 55,3%. Якби Ющенко звільнив Тимошенко, могла виникнути небезпека перетворення «Батьківщини» Тимошенко на небезпечного суперника його власному блоку «Наша Україна»... Є й іще одна причина, з якої Ющенко не відправив Тимошенко у відставку через скандал із цінами на паливо. Вона потрібна йому для керування урядом. Президент проводить багато часу за кордоном, стараючись привабити інвесторів своїми ліберальними розмовами про вільний ринок, а всю брудну роботу він залишив Тимошенко...
...Найцікавіше на форумі українських медіа було зрозуміти, як сьогодні йдуть справи у телекомпаній, які стояли на боці тих, хто програв. Таких, утім, виявити було нелегко. «Ми були єдиними компаніями в регіоні, які підтримували Ющенка», — майже слово в слово повторили керівники кількох приватних мовників з «біло-синього» Сходу України й Криму. «У нас тепер називають себе прихильниками Ющенка всі, хто кілька разів дозволив його людям висловитися в прямому ефірі», — коментують київські колеги. Це нагадало знамениту історію з ленінською колодою на суботнику: коли зібрали всі спогади про подію, з’ясувалося, що вождю допомагали її нести декілька тисяч людей... Першими особами загальнонаціонального державного каналу УТ-1 стали відверто політичні призначенці нової влади. Уже говорять про тиск місцевої влади на підвідомчі їм ЗМІ. Найгірше, що й у самих журналістів виробилася автоматична звичка догоджати начальству, хоч би якого кольору воно було. Зате, здається, розмови про перетворення державного ТБ на суспільне йдуть серйозні, й восени очікуються зміни.
«Ні», сказане Францією та Нідерландами Конституційному договору, не може стримати бажання глави української держави вступити до Європейського Союзу... Щоб продемонструвати свою відкритість, Київ запровадив на термін з 1 травня до 1 вересня безвізовий режим для громадян країн ЄС... Нова українська влада... добивається від Брюсселя визнання України країною з ринковою економікою... Президент Ющенко ставить перед собою й іншу мету — вступити до СОТ. Хоча йдеться про одну з його передвиборних обіцянок, ніякого прогресу в цьому напрямку досягнуто досі не було... Треба ще домовитися з деякими азійськими країнами, а головне із США, які демонструють велику педантичність у справі захисту прав інтелектуальної власності. Тріумфальний прийом, якого удостоїтися пан Ющенко під час свого візиту до цієї країни, не матеріалізувався в угоду із цього питання... Пан Ющенко... відтепер демонструє готовність до створення Єдиного економічного простору між Білоруссю, Казахстаном, Росією та Україною, тоді як перебуваючи в опозиції він бачив у ньому перешкоду на шляху європейської інтеграції. Проте не виключено, що цей простір мало що означатиме, якщо його спіткає доля СНД, тобто він стане «порожньою мушлею».
