«За межами НАТОленду ситуація надзвичайно серйозна. Україна була єдиною у світі країною, яка відмовилася від ядерної зброї й односторонньо роззброїлася. Кілька тижнів тому її парламент одностайно проголосував за відновлення ядерного статусу. Депутати заявили, що вони були дурнями, повіривши США, коли ті пообіцяли нову, основану на законах і виключно оборонну систему. Війна НАТО в Югославії знищила їхні ілюзії. Якщо Київ є розсердженим, то у Москвi пристрастi розпалилися».
«Якщо Україна погодиться припинити постачання нафти (до Югославії), Росія має альтернативні шляхи в російських портах — Новоросійську, Туапсе і Феодосії. Тиск на Румунію і Болгарію може бути дієвішим, оскільки ці країни є кандидатами на вступ до НАТО. Однак Бухарест і Софія можуть побоятися порушити Дунайську конвенцію 1948 року, яка проголошує вільне пересування суден цією річкою».
«На українсько-румунських переговорах з врегулювання територіальної суперечки не досягнуто принципових зрушень. Про це заявив у Києві Президент України Леонід Кучма, завершивши переговори з президентом Румунії Емілем Константінеску. Румунський президент вважає, що в питанні про демаркацію кордону вдалося досягти певного поступу. Між Україною та Румунією існують непорозуміння щодо демаркації континентального шельфу в районі острова Зміїний, де є значні поклади нафти і газу».
«За повідомленням газети «День», українська влада у розмовах з польським урядом не обстоює інтересів своєї країни та її жителів. Депортація з Польщі 200 мешканців України (26 і 27 квітня) не була, на думку газети, випадковим інцидентом. Окрім декларованої дружби та стратегічного партнерства, з українцями в Польщі обходяться дедалі гірше. Критикуючи Польщу, «День» також звинуватив українську владу і Президента Леоніда Кучму. Хоча в розмовах про дружбу не має нічого поганого, але було б краще, аби уряд захищав інтереси України і права її мешканців».
«Внаслідок об'єктивних і суб'єктивних причин всі останні роки російсько-українські відносини були зав'язанi на двох президентах. Схема діяла одна й та ж сама. Спочатку кілька місяців тягнуться важкі і безрезультатні переговори. Потім два президенти зустрічаються «без краваток», дедалі частіше на російській території (не тому що «молодший брат» їде до «старшого», а тому що Кучма — молодший і здоровіший, що завжди поволі відзначалося в українській пресі), і «знімають всі питання». Це не означає, що проблему справдi знято, бо, якщо питання вирішено « в принципі», це зовсім не означає, що його вирішено насправді».
Підготували Микола СІРУК, Наталя ВІКУЛІНА, «День»
