Надії на приєднання до Європейського Союзу, які Україна плекає ось вже котрий рік, зміцнилися ще більше після того як депутати Європарламенту переважною більшістю голосів проголосували за можливе членство цієї країни в ЄС. Незважаючи на те, що голосування не мало обов’язкового характеру, депутати продемонстрували рідкісну одностайність стосовно прагнення України до інтеграції з ЄС, давши таким чином зрозуміти Києву, що двері європейської спільноти перед ним відкриті. Вже наступного місяця новий лідер України Віктор Ющенко може розраховувати на підтримку ЄС у зв’язку з тим, що Європейська комісія має намір надати Україні статус країни з ринковою економікою... Європейські лідери, включно з верховним представником Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Хав’єром Соланою, розраховують також підтримати Віктора Ющенка під час його інавгурації...
Новий український президент зробить усе, щоб розрядити обстановку у відносинах з Росією... Але чи хоче нормалізації відносин із Києвом сама Росія, умови якої після всього, що сталося, мають нести на собі сильніший відбиток партнерства?.. Москва мусить, передусім, без будь-яких ілюзій визнати, чому Україна шукає зближення iз Заходом. Її не зваблювали. Вона вірно зрозуміла, що успіх реформ можливий лише за умови відкритості до Заходу... Те, що більшість українців категорично виступила на підтримку реформ, заслуговує на визнання... Успіх в Україні також в інтересах Росії. Чи зважить на це Москва? Без сумніву, так, якщо факти, тобто реформи, промовлятимуть самі за себе. Ті люди на Заході, які хочуть допомагати українцям в процесі реформ, можуть робити це з чистою совістю. Вони не повинні ставити себе перед неправильною дилемою: вибору між Києвом і Москвою.
Переможець президентських виборів в Україні Віктор Ющенко одразу після виборів заявив у одному зі своїх інтерв’ю, що Росія залишається стратегічним партнером України... Iнакше кажучи, одночасне орієнтування на Москву й на Брюссель буде, як і раніше, частиною урядової програми, як і одночасне орієнтування на приватну та державну економіку... У чому в такому разі полягає особливість українського шляху, яким має намір піти Ющенко? Очевидно, у спробі знайти баланс між Росією та Європейським Союзом. Це не рішення на користь Москви або Європи. Стратегічне перетягування каната триватиме й надалі. Як і раніше, залишається відкритим питання, чи зважиться Україна на участь у «слов’янському союзі» з підключенням Білорусі й Казахстану, чого добивається Путін, або ж захоче шукати свого одужання в Західній Європі.
