Україна підійшла до точки нестійкої рівноваги. Їй потрібно приділити значно більшу увагу з боку адміністрації Буша-молодшого та європейських союзників Америки. Якщо заплановані на осінь президентські вибори будуть вільними і чесними, Україна зробить рішучий крок до зміцнення своєї все ще крихкої незалежності та до союзу із Заходом. Якщо ж вибори будуть корумпованими, то прискориться нинішнє сповзання країни до Росії, до неоавторитарної, неоімперіалістичної політики Володимира Путіна. Куди піде величезна Україна, туди, швидше за все, підуть і більшість інших колишніх радянських республік — Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан... Дехто в американській адміністрації займається цією проблемою; однак увага адміністрації до проблем Близького і Середнього Сходу має тенденцію відволікати увагу і ресурси від прикордонних територій Євразії. Крім того, деякі чиновники адміністрації США, як і раніше, неохоче погоджуються на проведення будь-якої політики, яка таїть у собі ризик протиборства з Путіним.
Незабаром у США розпочнуться слухання у справі колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, якого звинувачують у відмиванні на території цієї країни $114 млн. Йому загрожує ув’язнення, однак екс-главі уряду це аніскільки не заважає активно брати участь у політичному житті Києва. Дехто вважає, що він може навіть вплинути на результат президентських виборів, запланованих на жовтень... Багато експертів відзначають роботу групи адвокатів Лазаренка, очолюваної Горовицем. Вони ведуть дві лінії: у США розробляють версію його невинності у відмиванні грошей, а в Україні ведуть активну пропагандистську кампанію. У Києві вже говорять про те, що завдяки американській адвокатурі на політичному полі республіки в переддень президентських виборів з’явився ще один гравець — екс-прем’єр. Але гравець Павло Іванович поки суто віртуальний, тому його матеріалізацією займаються юристи. Слід сказати, що обрана тактика дає результати. Про Лазаренка в Україні заговорили не тільки в контексті викрадених мільйонів. Багато хто тут почав прораховувати його можливий вплив на результат виборів. Насамперед фінансовий: багатство колишнього прем’єра оцінюють від $1,5 до 3 млрд., що за місцевими мірками просто нечувані гроші.
Україну офіційно виключили з чорного списку FATF, однак одночасно сталася серія не менш помітних подій, які свідчать про прямо протилежні тенденції — жорсткий політичний та економічний тиск Заходу, який прагне диктувати свої умови напередодні президентських виборів в Україні. Зокрема, було зроблено перші кроки щодо витиснення із західних ринків великого українського бізнесу. Днями польський уряд несподівано і без пояснення причин відмовив великій українській корпорації — донецькому металургійному об’єднанню «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД) у праві приватизації польського меткомбінату Гута Ченстохова. Аналітики припускають, що в найближчому майбутньому цей прецедент відмови від бізнес-контактів з українським капіталом стане поширеною практикою і незабаром призведе до створення залізної завіси на кордоні України з розширюваним Євросоюзом... Можливий перегляд Києвом напрямків зовнішнього економічного й політичного співробітництва означає, що вже в найближчому майбутньому українська влада відмовиться від традиційної практики політичного торгу у відносинах із Росією та затвердить рішення, що стосуються створення Єдиного економічного простору, участі Росії у приватизації українських енергопідприємств, співпраці у сфері транзиту газу та багатьох інших проектів...
