Більша частина російських еліт живе у полоні радянсько-слов’янофільських стереотипів і наполегливо не хоче визнавати того, що процес українізації та формування української нації, який набирає обертів, покликаний довершити політичне відокремлення двох народів... Кремлівська політика на українському напрямку так і не знайшла нової якості, успадкувавши багато стереотипів і підходів єльцинської епохи. Москва виявилася не готовою використати сприятливі можливості для відновлення своїх позицій... У своїй стратегії Москва дотримується ілюзорної установки, що Україну можна «проковтнути цілком» (із закладеним до її державної матриці галичансько-центральноєвропейським кодом), залучаючи її до інтеграційних проектів на пострадянському просторі. У реальності Кремль заохочує Київ і надалі продовжувати політику «і нашим, і вашим», що полягає у почерговому розігруванні російської та євроатлантичної карт і нагадує поведінку українських гетьманів другої половини XVII ст., які використовували для своєї вигоди боротьбу за володіння Україною між Росією і Польщею... Мало що змінює в цьому плані й створення ЄЕП... Справжня інтеграція суперечить інтересам українських еліт, які не бажають втрачати «самостійність» і ті можливості, які вона відкрила.
Політичним хітом минулого тижня в Україні можна вважати рішення Конституційного Суду, який визнав поданий від імені парламентської більшості законопроект (відомий як «проект Симоненка — Медведчука») про внесення змін до Конституції... До цього КС схвалив (із низкою зауважень) інший законопроект, який також передбачає перехід до парламентсько-президентської республіки — «проект Мороза — Матвієнка — Мусіяки»... Крім того, судді КС скоро мають винести вердикт стосовно «проекту Гавриша»... Був ще всенародно схвалений «проект Кучми», однак президент чомусь узяв та й відкликав своє дітище з Конституційного Суду. Цікаво, що громадськi форуми на підтримку законопроекту про внесення змін в Конституцію, які відбуваються зараз по всій Україні, не особливо уточнюють, про який, власне, законопроект йдеться... Організовувати всенародний «одобрямс» будь-яким починам українська влада, здається, не встигла розучитися з радянських часів.
Наслідки катастрофи на Чорнобильській атомній станції в Україні досі відчуваються у Швейцарії — через 17 років після трагедії. Федеральне міністерство охорони здоров’я заявило, що за результатами досліджень по всій країні було виявлено сліди радіоактивного цезію-137, що «випав» після катастрофи 1986 року. Найбільше забруднення було виявлено в південній та східній Швейцарії. Дослідження провели після того, як абсолютно випадково фахівці виявили у м’ясі дикого кабана концентрацію радіоактивного цезію, що вп’ятеро перевищувала норму. Радіація потрапила в організм кабана із трюфелів, які він з’їв.
