Днями в Києві з одноденним візитом побував американський сенатор-демократ Річард Дьорбін, який обіймає другу за важливістю посаду в керівництві Демократичної партії в Сенаті. Сам факт того, що його протягом дня прийняли найвищі особи нашої держави: глава зовнішньополітичного відомства, прем’єр-міністр і Президент, — свідчить за себе. В ексклюзивному інтерв’ю «Дню» сенатор Дьорбін розповів, про що йшлося на цих зустрічах і що він думає про проект резолюції, яку висунув його колега, республіканець Джеймс Інхоф та яка закликає запровадити санкції проти Президента Віктора Януковича, інших чиновників та України заради звільнення екс-прем’єра Юлії Тимошенко.
— Сенаторе Дьорбін, це була ваша особиста ініціатива приїхати до Києва і провести зустрічі з українськими високопосадовцями чи вас направила сюди партія?
— Це була моя ініціатива — приїхати сюди. Я відвідав Україну кілька років тому, 2006 року, коли Ющенко став президентом. Це був короткий візит, і ми зустрілися з ним. Але я хотів повернутися з кількох причин. По-перше, ми хочемо сприяти прогресу в Україні стосовно більшої свободи і демократії, а також розвитку сильної ринкової економіки. І я мав нагоду сьогодні зустрітися з трьома керівниками уряду: паном Грищенком, і прем’єр-міністром, і, безумовно, з Президентом, щоб обговорити це питання. Я також зустрівся з лідерами опозиційних партій.
— І що конкретно ви обговорювали на цих зустрічах?
— Ми обговорювали багато речей. Але я мушу сказати вам, що ми весь час поверталися до одного питання. І це, звичайно, було тюремне ув’язнення пані Тимошенко. Ми вважаємо, в Сполучених Штатах, що це приклад вибіркового переслідування і тому вона має бути звільнена. Я обговорював це на кожній зустрічі, які були в мене, в тому числі під час зустрічі з Президентом. Це хмара, яка нависла над відносинами між Сполученими Штатами — і навіть Європою — та Україною. І чим раніше це буде вирішено і її звільнять з ув’язнення, тим краще для цих відносин.
— А чи почули ви від прем’єр-міністра, Президента якісь запевнення щодо того, як вони збираються відігнати згадані вами хмари, що нависли над відносинами між США та Україною?
— Я сказав Президентові на нашій останній зустрічі, що тепер знаю достатньо про цей випадок, щоб бути готовим аргументувати цю справу в суді. Я так багато чув про неї. Але якщо бути серйозним і чесним, то, гадаю, що є способи її вирішення. По-перше, касаційний розгляд може бути шляхом її вирішення через судову систему. Мені сказали, що, можливо, вже 26 червня будуть якісь рішення в цьому плані. Президент також має необхідні повноваження, щоб прийняти рішення. Наскільки я знаю, уряд чи прокурор уклав контракт з американською юридичною фірмою Skadden. Нам сказали, що колишній радник президента Обами Грег Крейг має стосунок до цього. Я точно не знаю, що входить у його обов’язки або за що він відповідає в цій справі, але я сподіваюся, що він її уважно вивчить і даватиме поради Президентові щодо способів, які той може використати, щоб переглянути рішення суду.
— Чи лунали конкретні заяви Президента, що ця справа дійсно буде вирішена?
— Я можу сказати, що Президент декілька разів говорив, як це було важливо і наскільки він заклопотаний тим, щоб це питання було вирішено. Під час зустрічей з ним і прем’єр-міністром я відчув, що вони розуміють, що ця справа не допомагає Україні та її відносинам з Європою та Сполученими Штатами.
— Сенаторе Дьорбін, ваш колега, сенатор-республіканець Джеймс Інхоф представив нещодавно резолюцію, яка закликає до звільнення із в’язниці колишнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Чи підтримають демократи цю резолюцію?
— Ця резолюція була представлена лише кілька днів тому. І я хотів би її уважно вивчити. Але ми звернулися до сенатора Інхофа під час нашої поїздки сюди. Учора я зустрічався з дочкою Тимошенко та Сергієм Власенком. Я хочу сісти за один стіл із сенатором Інхофом та моїми колегами й обговорити, чи можемо ми прийти до угоди, чи ні щодо деяких моментів у цій резолюції. Сильне почуття до Тимошенко також існує... серед моїх колег. Це не просто один сенатор. Сенатор Кардін, який очолює Гельсінську комісію, сенатор Шахін, який є головою Європейського підкомітету, і, звичайно, конгресмен Сміт зі штату Нью-Джерсі, який нещодавно провів слухання з цього питання. Таким чином, це питання викликає серйозне занепокоєння на Капітолійському пагорбі, і ми будемо працювати разом, щоб намагатися, якщо це можливо, дійти до узгодженого тексту резолюції. На всіх рівнях, з якими я мав розмову, я закликав український уряд рухатися вперед і вирішити це питання швидко, скоро звільнити Тимошенко, щоб вона могла отримати необхідну медичну допомогу.
— Якщо у справі Тимошенко не буде прогресу і хмари не розвіються, чи можна чекати якихось санкцій стосовно українських посадовців, як це зробили зі списком Магнітського?
— На цьому етапі я не хотів би коментувати цю ситуацію. Із зустрічі з прем’єр-міністром і Президентом я зрозумів, що вони хочуть це вирішити своєчасно. І я закликав їх це зробити.
— Які зміни ви помітили в Україні з часу вашого останнього візиту шість років тому?
— Протягом цього короткого візиту я не встиг багато побачити. Економіка розвивається набагато краще, і в тому, що стосується економічного розвитку, можна побачити західні елементи. На мою думку, це дуже позитивні речі. Як я сказав Президентові, мені зрозуміло, що Україна розривається між двома напрямками: енергетичні потреби тягнуть її до Москви, а майбутнє та ринкові можливості — до Заходу. Тож існує певне напруження, і Президент визнав, що він постійно має справу з напруженням. Я вважаю, що Україні потрібно зосередитися на її енергетичних проблемах та енергетичній ефективності, щоб зберегти зростання економіки. Гадаю, всі, кому я про це говорив, погодилися з цим. На мою думку, Україна може стати більшим партнером Заходу, Європи і Сполучених Штатів у плані економічного розвитку.
— Ви, мабуть, знаєте, що деякі республіканці звинувачують політику Обами щодо Росії, що «перезавантаження» не працює. З другого боку, перед самітом у Чикаго один експерт запропонував прийняти Росію в НАТО. Що ви про це думаєте?
— Напевно, найчесніше буде визнати, що у нас і досі є суттєві політичні відмінності з росіянами на багатьох фронтах. Але, думаю, Адміністрація одразу додала б, що між нами таки є співпраця і тенденції обнадіюють. Для нас дуже важливою була робота Росії стосовно ситуації в Ірані. Тиждень тому я мав зустріч із послом Росії у Сполучених Штатах, і, мабуть, росіяни не проти зіграти роль у припиненні кровопролиття в Сирії. Тобто Росія може відігравати позитивну миротворчу роль на Близькому Сході й в інших частинах світу, але малоймовірно, що Росія колись стане членом НАТО, хоча нам варто заохочувати її наблизитися до наших цінностей, цінностей НАТО, наскільки це можливо.
— Сенаторе Дьорбін, чому ви стали демократом, а не республіканцем?
— Я демократ і пишаюся цим. Я вважаю, що наша партія дійсно працює над створенням можливостей для людей, незалежно від того, звідки вони походять і чи наділені вони певними талантами при народженні. Ми хочемо дати кожному можливість і шанс для самореалізації. Ось чому я сиджу тут. Моя мати народилася в Литві, я син литовського іммігранта. Я сенатор Сполучених Штатів і належу до керівництва цього законодавчого органу. І я вважаю, що багатьма способами Америка запропонувала таку можливість моїй сім’ї та іншим людям. І я хочу гарантувати майбутнім поколінням, що вони матимуть такі ж можливості.
— Але дехто говорить, що Обама й демократи запроваджують соціалізм в Америці...
— Таке говорять критики від Республіканської партії. Але дозвольте мені сказати вам, що ми щасливі, що маємо соціальне забезпечення. Відтак люди в США знають, що вони не помруть бідними. Ми щасливі, що маємо Medicare — медичне страхування для людей похилого віку та інвалідів. Це програми, завдяки яким ми маємо те, що називаємо соціальним захистом для тих людей в Америці, які в іншому випадку змушені були б боротися, аби виживати. Я не думаю, що це соціалізм. На мою думку, можна мати сильну ринкову економіку з гарною системою соціального захисту для тих, кому потрібна допомога.
— Сенаторе Дьорбін, чи легко вам бути «батогом» партії, відповідати за голосування ваших колег із Демократичної партії?
— Це складно. Кожного дня я викручую руки сенаторами і прошу їх проголосувати (сміється). Але це — моя робота.
— І вам це подобається?
— Так.
