Продукція видавничого дому — щоденна газета «КоммерсантЪ-Дейлі»,
тижневі журнали «КоммерсантЪ- Власть» і «Деньги» — ніколи не була розрахована
на «широке коло читачів». Навпаки — це був перший і вдалий приклад створення
саме ліберальної за уподобаннями преси, яка б відстоювала інтереси «нових
росіян» некримінального штибу — банкірів, господарів заводів, газет, пароплавів
— але в той же час не інтереси «олігархів». «КоммерсантЪ» останніх днів
був налаштованим відверто «антиберезовськи» — і тим дивніше чути, що саме
Березовський через довірені структури придбав ті 15 відсотків акцій, які
залишилися після угоди з фондом «Амерікен Кепітел». Хоча комерсантівці
цьому не дивуються і великих змін не очікують.
Угоду про придбання найвпливовішої (хоча й далеко не найбільшої
за тиражем) російської медіа-структури багато хто в Москві розцінює як
чисто спекулятивну оборудку — зрештою, нові господарі й не приховують,
що за три — п'ять років мають наміри вигідно перепродати свої акції. Тобто,
спершу в СНД йде мова про те, що нормальна газета — це нормальний бізнес-проект,
який має приносити прибуток. Один із керівників «Амерікен Кепітел» заявляє,
що фонд не пов'язаний з жодним російським політиком чи олігархом. Головний
редактор «Коммерсанта» Раф Шакіров упевнений, що газета й надалі лишатиметься
незалежною — закордонне походження інвестора зменшує загрозу залежності
від політико-фінансових угруповань у російській владі.
