Схоже, що переговори між США та Росією щодо нової угоди про скорочення стратегічних озброєнь набувають нового обороту, якщо не сказати іншими словами — зайшли в глухий кут. Причому нову тональність американо-російським перемовинам задав російський прем’єр-міністр Володимир Путін. Зокрема, перебуваючи у Владивостоку, він заявив, що Росія повинна розробляти нові наступальні озброєння, щоб протистояти американській протиракетній обороні і щоб позбавити американських політиків відчуття, що «вони можуть робити що завгодно». За словами Путіна, для збереження балансу «ми повинні розробляти наступальні системи озброєнь, а не системи протиракетної оборони, як це роблять США». Російський прем’єр вважає, що питання протиракетної оборони й наступальних озброєнь дуже тісно пов’язані. «Будуючи таку парасольку для себе, наші партнери зможуть відчувати себе в повній безпеці й робитимуть що захочуть, чим порушать баланс. І в такій ситуації відразу збільшується агресивність у реальній політиці та економіці», — цитує слова Путіна агентство AFP. Російський прем’єр відзначив, що інформацію про стратегічні наступальні озброєння Росія має намір передавати американським партнерам лише в обмін на інформацію про протиракетну оборону США. Раніше російський президент Дмитро Медведєв заявив, що Росія буде продовжувати розробляти нове покоління наступальних ядерних озброєнь водночас із продовженням переговорів про угоду, яка прийде на заміну START. На думку оглядачів, Москва тим самим заявляє про своє право будувати нові стратегічні ядерні озброєння і водночас намагається отримати поступки з боку США на переговорах у Женеві.
Як у США розцінюють ці останні заяви російського прем’єра та вплив Путіна на підписання нової угоди про скорочення ядерних озброєнь, що є прерогативою президентів обох країн? Про це розповідає «Дню» старший радник інституту Брукінгза, екс-посол США в Україні Стівен ПАЙФЕР, який є провідним спеціалістом з пострадянського простору. Він займається питаннями контролю над озброєннями, поширення зброї масового знищення, протиракетної оборони й національної безпеки
— Пане Пайфер, зважаючи на заяву Путіна, з ким все таки повинен домовлятися американський президент Барак Обама, щоб досягти угоди про скорочення ядерних озброєнь?
— Цілком логічно, що стосовно договору про скорочення ядерних озброєнь президент Обама має вести справу з президентом Дмитром Медведєвим. У Вашингтоні вважають, що з питань контролю над озброєннями Медведєв веде переговори з Обамою на основі позиції, яка була розроблена й узгоджена з російським урядом, і прем’єр-міністр Путін повністю залучений до цього процесу. Було б дивним, якби це було не так.
— Але чому ж Обамі не вдалося підписати нову угоду, як це планувалося до кінця минулого року, чи навіть, як відзначали деякі експерти, до нагородження американського президента Нобелівською премією?
— Я завжди вважав, що підписання нової угоди до грудня було дуже амбіційною ціллю. Нагадаю, що шість років переговорів забрала підготовка Угоди про скорочення стратегічних ядерних озброєнь (START), дія якої завершилась 5 грудня. А переговори щодо нової угоди тривають лише сім місяців. Сторони змогли подолати чимало розбіжностей і тепер зосередилися на вирішенні питань, що стосуються верифікації. Вони наближаються до завершення процесу підготовки договору та його підписання.
На початку грудня в американської сторони було відчуття, що росіяни дещо уповільнили хід переговорів, очевидно розраховуючи, що Обама хотів би підписати угоду до отримання Нобелівської премії миру 11 грудня. Можливо, в Москві було сподівання, що Вашингтон піде на поступки в деяких питаннях заради підписання угоди. Але американська адміністрація дала чітко зрозуміти, що вона не збирається грати в цю гру. Я залишаюся оптимістом,вважаю, що сторони підпишуть договір далеко до кінця 2010 року.
— А ви ж раніше говорили, що сторони мають сильну мотивацію, щоб підписати дану угоду?
— Я залишаюся оптимістом, що нова угода про скорочення стратегічних озброєнь буде підписана досить швидко. І Вашингтон, і Москва прагнуть досягнення нової угоди. Зараз залишається лише вирішити деякі технічні питання.
— Чи не вважаєте ви, що адміністрація Обами забула стару істину, що іноді іншу сторону потрібно підштовхнути до домовленостей завдяки тиску й не чекати на добру волю з її сторони?
— Я вважаю, що адміністрація Обами розуміє, що договори зі скорочення ядерних озброєнь не можуть базуватися на тому, що одна сторона змушує інші погодитися, а також на тому, що цього не можна досягти лише завдяки добрій волі. Вашингтон і Москва повинні знайти компроміс, який задовольняє ключові позиції обох сторін. Ось чому переговори такого роду займають час.
— Як ви знаєте, чимало експертів у США та в світі критикують політику нинішньої адміністрації щодо Росії. Чи можна очікувати, що Обама перегляне свою політику щодо Кремля?
— На мою думку, адміністрація Обами продовжує політику «перезавантаження» відносин з Росією. Звісно, американсько-російські відносини зараз є значно кращими, ніж це було рік тому. Підписання нової угоди про скорочення стратегічних озброєнь буде добрим для контролю над озброєннями і також дасть позитивний поштовх для ширших двосторонніх відносин. При цьому слід відзначити, що в порядку дня ще залишатимуться проблемні питання. Хоча Москва зайняла більш жорстку позицію щодо наміру Ірану отримати ядерну зброю, не зрозуміло, чи Росія готова підтримати істотні санкції, якщо нинішні переговори не дадуть результату. Також США і Росія мають відмінні політики щодо пострадянських країн, і ці відмінності будуть генерувати деяке тертя між Вашингтоном і Москвою.
