Схоже, що Ірану вдасться досягнути своєї мети — освоїти атом у мирних цілях. Незважаючи на тиск міжнародної спільноти та санкції РБ ООН, Тегеран відмовився виконати вимоги ООН зупинити збагачення урану — процес, який, як побоюється Захід, може призвести до створення ядерної зброї в Ірані. Навпаки Іран «перейшов до промислової стадії» збагачення урану. Про це оголосив президент Ісламської Республіки Махмуд Ахмадінежад, виступаючи на підприємстві зі збагачення урану в Натанзі, розташованому в центрі Ірану. Іранський президент також заявив, що світові держави використовують Раду Безпеки ООН як «інструмент» блокування прогресу Ірану. Президент Ірану не сказав, скільки саме центрифуг, необхідних для промислового збагачення урану, вже працює в Натанзі. За словами деяких представників іранської влади, мова йде про 3 тис. центрифуг.
Заява Ахмадінежада зустріла різко негативну реакцію зі сторони США. «Це втрачена можливість, — відповів представник Державного департаменту Шон Маккормек на питання про промисловий етап ядерної програми Ірану. — Це ще один сигнал про те, що Іран ігнорує міжнародну спільноту».
Примітно, що заяву Ірану про початок промислового виробництва урану засудила й російська сторона. Зокрема, голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Костянтин Косачев назвав цю заяву «нічим іншим, як черговою демонстрацією небажання Тегерану йти на компроміси з міжнародною спільнотою і черговим прямим викликом міжнародній громадській думці». При цьому російський депутат вважає, що формально Іран поки що не порушує своїх зобов’язань за договором про нерозповсюдження ядерної зброї, і що на даний момент «альтернативи політичному процесу через підтримку прямих контактів з Тегераном не існує».
Тим часом Генсек ООН Пан Ги Мун закликав Іран виконувати вимоги резолюції Ради Безпеки ООН і висловив надію, що «навіть у таку мить» Тегеран вдасться залучити до діалогу з приводу іранської ядерної програми. Офіційний представник Єврокомісії також закликав Іран відмовитися від збагачення урану, співробітничати з МАГАТЕ і виконувати вимоги резолюцій ООН.
Цікаво, що самі іранці тепер говорять про готовність до серйозних переговорів із Заходом з метою подолання кризи навколо ядерної програми. «Сьогодні, із завершенням циклу ядерного палива, ми готові почати реальні переговори з метою досягнення взаєморозуміння», — наводить слова Ларіджані інформаційне агентство Mehr. «Ми готові до переговорів і досягнення угоди з країнами Заходу з тим, щоб усунути їх побоювання з приводу ядерного Ірану, але не завершуючи при цьому наших наукових досліджень», — додав він.
Які політичні наслідки може мати заява Ахмадінежада про початок промислового виробництва ядерного палива? Чи можна буде відстежити межу, яка відділяє збагачення палива для АЕС від початку розробки атомної бомби?
КОМЕНТАР
Анатолій ШЕВЦОВ , керівник Дніпропетровської філії НІСД:
— Можна сказати, що заява Ахмадінежада є суто політичною. Просто іранці продемонстрували свій технічний рівень і готовність збагачувати уран. Але задля практичної реалізації це поки що нічого не дає, оскільки атомна електростанція (АЕС) у Бушері —російська. А згідно із правилами, паливо повинен постачати або сам розробник, або сертифікувати іранське. Якщо іранці хочуть запустити АЕС, їм нічого не залишається, як сплатити за російське паливо та завантажити його. Своє ж паливо іранці потрохи збагачуватимуть і свого часу, коли отримають сертифікат, тоді, можливо, перейдуть на власне.
У відповідності з оцінками, для створення ядерної бомби іранцям необхідно від п’яти до десяти років. Для створення бомби Ірану буде недостатньо кількості центрифуг, якою володіє країна. Потрібно зазначити, що збагачення урану для АЕС — це один рівень, а для бомби — абсолютно інший рівень й інша кількість центрифуг, що дуже добре контролюється. У принципі МАГАТЕ спроможна контролювати, який цикл має Іран: збройовий або енергетичний. Все це елементарно контролюється. Саме в цьому повинно бути підгрунтя розв’язки конфлікту навколо ядерної програми Ірану. Якщо Іран заявляє, що у нього мирна ядерна програма, то він повинен погодитися на контроль і збагачувати уран у рамках масштабів, які необхідні для промислового виробництва палива для АЕС. Крім того, Тегеран повинен брати на себе зобов’язання не виходити з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
В’ячеслав ШВЕД , завідувач відділу досліджень країн Близького Сходу і Азійсько-тихоокеанського регіону НІСД, Київ:
— Особливих політичних наслідків, як на мене, не буде. Тому що, по-перше, всі головні гравці, які задіяні в іранській грі, прекрасно розуміють, що хоче Іран. По-друге, вони добре розуміють, що Іран ніколи не відмовиться від розробки своєї ядерної програми. І Ірану в принципі абсолютно не важливо мати ядерну зброю. Йому головне досягти того рівня, коли він може її зробити. Як на мене, це — засіб створення політичної іранської нації. Тому, я думаю, що країни Євросоюзу це чудово розуміють. І події із захопленням британських моряків ще раз показали, як сильно Європа пов’язана економічними зв’язками з Іраном. Особливо, Німеччина. Майже дв і третини необхідних товарів і машинобудівного обладнання і устаткування, яке потрібно Ірану, йде з Німеччини. Державні кредитні гарантії західноєвропейським фірмам, які торгують з Іраном, перевищують сьогодні кредитні гарантії, які надані фірмам, що торгують з Росією. Тому Захід ніколи не піде на такі дії, які б підставили під удар їхні економічні зв’язки з Іраном. Останні події показали, що Тегеран тримає в своїх руках дипломатичну ініціативу. Як красиво і не стандартно показав себе Ахмадінежад, випустивши британських моряків. І я думаю, що громадська думка у Великій Британії сьогодні абсолютно не налаштована на те, щоб покарати Іран чи завдати по ньому удару.
Як на мене, надто твердолоба політика американської адміністрації заважає вже діяти ефективно механізму перевірок, пов’язаних з можливостями МАГАТЕ, Ради Безпеки ООН, громадських організацій. Президент США Джордж Буш ігнорує напрацювання групи Бейкера-Гамільтона, де говорилося про те, що ключ до нормалізації ситуації і навколо ядерної програми Ірану, і навколо того, щоб Іран здійснював на Близькому і Середньому Сході передбачувану політику, полягає у налагоджуванні прямих відносин з Іраном і визнання того, що Іран є впливовою країною в регіоні, яка має свої серйозні інтереси і відчуття національної гідності.
