Колишній губернатор Петербурга Володимир Яковлєв став ще одним залученим до російського уряду петербуржцем, який переїжджає до Москви. Але петербуржцем особливим — тим, кого інші вихідці з обласного центру на дух не терплять і проти кого вони боролися довгі роки. Яковлєв їде не в команду, а заради почесного індивідуального самозбереження. Йде непереможеним — можна уявити собі, яку долю готували для нього противники, які мріяли бачити повелителя Петербурга скромним пенсіонером або послом у місцях віддалених. А тепер їм ще бачити його в Білому домі, стежити за незримою участю у майбутніх губернаторських виборах, за тим, як Яковлєв у Москві зберігає команду Яковлєва у Петербурзі…
Ідеальний варіант, якого хотіли б досягти противники колишнього губернатора, — це вибори новим главою міста колишнього віце-прем’єра, а тепер представника президента у Північно-Західному округу Валентини Матвієнко. Чарівна пані Матвієнко, яка вже висувалася на пост губернатора, але була змушена зняти кандидатуру після особистого втручання кремлівського земляка — типовий приклад компромісного кандидата, такий собі санкт-петербурзький Путін у спідниці в рідному місті президента, керівник, який не викличе ні в кого сильного роздратування. Районна влада, бізнес, поділ грошей і те, що белетристи так люблять називати «кримінальним Петербургом», — ось що залишиться у команди колишнього губернатора. Інші пітерці намагатимуться пересварити колишніх соратників, мінімізувати вплив Яковлєва на справи і отримати хоча б частину петербурзького пирога ще довгий час. Але це, як я вже казав, в ідеалі.
Бо хватка Яковлєва добре відома його колишнім співробітникам і нинішнім опонентам. Сьогодні ситуація виглядає узгодженою. Але вже завтра, освоївшись у московському кабінеті, колишній губернатор почне грати за власними правилами, точніше — без правил. І тоді може виявитися, що на посту свого наступника губернатор бачить абсолютно іншу фігуру, а його люди ні з ким придбаним за довгі роки впливом ділитися не збираються — і вже тим більше не поділяться ним з колишніми земляками.
